|
Тютюн завдає шкоди тілу,
руйнує розум, отупляє цілі нації
Оноре де Бальзак
Всесвітній день боротьби́ з тютюнопалі́нням — встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я, відзначається 31 травня кожного року. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.
У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов'язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.
Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність та хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На сьогоднішній день, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирає понад 5 мільйонів людей; очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. У Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйона людей на рік.
Основними причинами смертей, пов'язаних із тютюнокурінням, є серцево-судинні захворювання (47%); захворювання органів дихання (19%); рак легень (16%); інші види раку (9%) другі причини (9%). Близько 70%, пов'язаних із тютюном, смертей сталися з людьми віком від 35 до 69 років, а це означає, що кожен померлий у цій віковій групі втратив у середньому 19 років життя.
В Україні палить близько 11, 5 млн. жителів, з них — 9,1 млн. чоловіків та 2,5 млн. жінок. У відсотковому відношенні — 60% і 11,2%, відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними курцями. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.
Для проведення Всесвітнього дня боротьби з тютюнопалінням Головне управління охорони здоров'я пропонує проводити наступні заходи:
· широко залучати фахівців первинної ланки медико-санітарної допомоги до заходів, спрямованих на профілактичну роботу та роботу з особами, що бажають позбавитись тютюнової залежності;
· організувати виступи на радіо та телебаченні;
· висвітлити дану проблему в пресі;
· випустити санітарні бюлетені;
· в лікувально-профілактичних та навчальних закладах організувати проведення лекцій, бесід, тематичних вечорів.
Міжнародний день відмови від паління (англ. Great American Smokeout) відзначається також у третій четвер листопада. Він був встановлений Американським онкологічним товариством (англ. American Cancer Society) в 1977 році.
ВООЗ повідомляє про більш ніж 25 захворюваннь, перебіг яких погіршується під впливом куріння (серцево-судинні, легеневі та онкологічні захворювання). Серйозні наукові докази зв'язку раку легень та інфаркту міокарда з курінням були приведені в багаторічному дослідженні британських учених British Doctors Study.
Всесвітній день без тютюну входить в систему всесвітніх і міжнародних днів ООН.
Куріння тютюну — найпоширеніша звичка, яка руйнує здоров'я людини. Немає сумніву у тому, що з вживанням тютюну пов'язана велика кількість всіляких хвороб, а при зловживанні курінням — можуть виникати надто небезпечні недуги. Пристрасть до тютюну вважається також як хвороба, що відноситься до розряду наркоманій. Численними науковими дослідженнями доведено підвищений рівень смертності серед курців.
У наш час боротьба з курінням є не тільки медичною, а й соціальною проблемою. Не зважаючи на існуючі заходи проти вживання тютюну, значних успіхів у його подоланні поки що не досягнуто. Ця шкідлива звичка міцно утримується в побуті людей і продовжує розповсюджуватись. Викликає занепокоєння переміщення куріння у більш ранні вікові групи населення та поширення його серед осіб жіночої статі.
Історія вживання тютюну
У побуті людини тютюн з'явився давно. Зображення люльок для куріння, якими користуються і до цього часу, можна бачити на старовинних китайських картинах. Є дані, що тютюн понад дві тисячі років тому вживали для куріння в Америці. Згідно тверджень деяких досліджень, куріння тютюну було здавна відоме мешканцям Середньої Азії. Тютюн та знаряддя для його куріння знаходять під час археологічних розкопок. Давно знайомі з тютюном жителі Японії. Індуси, китайці, корейці палили ще до нашої ери. Грецький історик Геродот (V століття до нашої ери) розповідає, що скіфи, які населяли південь нашої Батьківщини, і стародавні жителі Африки спалювали якісь рослини і вдихали дим, що утворювався при цьому. Але більш точні дані про вживання тютюну з'являються з відкриттям Америки Христофором Колумбом. Після довгого плавання в Атлантичному океані каравели Колумба у жовтні 1492 року пристали до одного з щойно відкритих Багамських островів — острова Сан-Сальвадору. Його мирне населення привітно зустріло чужинців із Старого Світу. Все тут було новим і дивовижним для іспанців. Та більш за все вони були здивовані, коли побачили в роті індійців згорнуті з коричневого листя цигарки. З рота і носа індійці випускали дим. Ось як про це згадував сам Христофор Колумб: «Висадившись на берег, ми відправились у глиб острова. Нас зустріла велика кількість майже голих людей, які йшли з своїх сіл з головешками в руках, що горіли, та травою, дим від якої за своїм звичаєм вони «пили». Не відразу звик до тютюну екіпаж каравели. Порушення сну і апетиту спочатку викликало огиду до коричневого листя. Проте згодом матроси почали звикати, більше того, всі запаслися листям тютюну і завезли його до себе на батьківщину, в Іспанію.
Вирощувати тютюн в Європі почали наприкінці XV століття, в Іспанії; пізніше насіння його потрапило до Португалії. Завзятим розповсюджувачем тютюну в Європі був французький посол у Португалії Жан Ніко, від імені якого дістав свою назву нікотин, що міститься у тютюновому листі. Жан Ніко подарував французькій королеві Катерині Медічі тютюнову рослину, листя якої, на його думку, мали властивість «виганяти і знищувати хвороби голови та мозку». На той час тютюн у вигляді порошку нюхали. Такий спосіб був поширений спочатку серед придворних, потім розповсюдився на весь Париж.
У другій половині XVII століття нюхання тютюну змінилося курінням, а 1680 року Людовик XIII видав спеціальний наказ про те, що продаж тютюну дозволявся тільки аптекарям. Згодом численні випадки отруєння, часто смертельні, змусили відмовитися від лікувального застосування тютюну. Між тим споживання його здоровими людьми швидко поширювалось.
Європейські колонізатори швидко збагнули, що поширення тютюну може стати новим засобом збагачення. У південних районах земної кулі та на островах купці за тютюн, дешеві прикраси і ром вимінювали золото, слонову кістку та чорних рабів. Пізніше купці, головним чином португальські, почали завозити тютюн в Індію, Японію та Китай, і куріння стало швидко поширюватися, охоплюючи все нові й нові країни. А на кінець XVIII століття вже було жодної країни, куди б не потрапив тютюн.
На Русі тютюн з'явився за царювання Івана Грозного. Незважаючи на заборону, його завозили англійські купці контрабандою через Архангельськ та інші міста Росії. Лише за Петра І, який сам навчився палити, перебуваючи у Західній Європі, закони, що забороняли продаж і куріння тютюну, було скасовано. Це призвело до широкого розповсюдження куріння по всій країні.
Вплив куріння на організм людини
Тютюн (від іспанського «табако») — рослина родини пасльонових. Дим, що утворюється під час куріння тютюну, містить в собі багато шкідливих для здоров'я речовин. Серед них головне місце посідає нікотин — складна органічна сполука, яка є однією з найсильніших отрут. Крім нікотину, до складу тютюнового диму входять багато інших органічних та неорганічних речовин. Серед них окис вуглецю (чадний газ), синильна кислота, вуглекислота, сірководень, ефірні олії, смола, метиловий алкоголь (деревний спирт) та інші компоненти — всього близько 200 шкідливих речовин, у тому числі й такі, які викликають небезпеку захворіти на рак.
Хоча шкідливість куріння була відома дуже давно, проте й до цього часу тютюн широко вживається населенням усієї земної кулі. Ця звичка побутує фактично на всіх континентах, кількість курців не зменшується, а навіть зростає.
Відзначається подальше захоплення курінням молоддю, у тому числі особами жіночої статі, що неминуче шкідливо позначається на загальному стані здоров'я підростаючого покоління, згубно впливає на відтворення населення. У зв'язку з поширенням куріння в усіх країнах світу з року в рік зростає і випуск тютюнових виробів.
Відомо, що повітря наших міст ніколи не буває зовсім чистим. Окрім шкідливих домішок у вигляді газів, міська атмосфера забруднюється великою кількістю пилу та мікроорганізмів. Враховуючи незадовільну екологічну обстановку в містах, неабияке значення слід надавати курінню тютюну, особливо в місцях громадського призначення. За цих умов куріння слід розглядати як джерело додаткового екологічного забруднення, а курців — забрудниками навколишнього середовища.
Куріння — надто негігієнічна звичка. Забруднене тютюновим димом атмосферне повітря непридатне для нормального дихання. Особливо несприятлива екологічна обстановка складається в місцях, де скупчується велика кількість курців. У зв'язку з цим боротьба проти куріння набуває особливого значення.
Багато хто вважає, що вживання тютюну не приносить шкоди здоров'ю. Це одна з причин поширення поганої звички. Почавши палити, людина швидко звикає до нікотину, організм пристосовується до отрути, настає фізична залежність від неї і курець надовго залишається у полоні своєї пристрасті. Людина, яка звикла до тютюну, після кожного куріння відчуває наркотичний «комфорт»: поліпшується настрій, знімається нервове напруження, дещо підвищується працездатність. Такий період триває недовго. Після короткочасного збудження настає тривала втома і самопочуття стає гіршим, ніж було до куріння. Для того, щоб підняти бажаний рівень бадьорості і відновити самопочуття, курець знову хапається за цигарку. Це і є тютюнова наркоманія — той «комфорт», за який доводиться розраховуватися власним здоров'ям.
Більшість курців познайомилася з тютюном у підлітковому та юнацькому віці. Починається куріння під впливом товаришів-курців: з пустощів, наслідування прикладу, прагнення показати себе перед іншими дорослим. Однією з причин цієї хиби є незадовільне виховання та низький культурний рівень людей. Отруєння тютюном погіршує перебіг будь-якого захворювання, частіше трапляються ускладнення, хвороби потребують тривалого лікування. Складові тютюнового диму знижують лікувальний ефект медикаментів. В окремих випадках жодні лікувальні заходи не можуть дати бажаних наслідків, поки людина не кине палити. Багато хто не усвідомлює всієї небезпеки для власного здоров'я від куріння. Важко зрозуміти тих, хто знає, як це загрожує здоров'ю і разом з тим не бажає кинути палити. Дуже шкідливе куріння для людей творчої праці, де потрібні кмітливість та підвищена працездатність, а також для осіб похилого віку. Куріння шкідливо впливає на здоров'я не тільки людини, що палить, а й тих, хто перебуває в оточенні курців і змушений дихати забрудненим тютюновим димом повітрям. Це так зване пасивне, або змушене куріння. Адже, спалюючи цигарку, курець поглинає тільки половину отруєних речовин, інша половина потрапляє в оточуючу атмосферу. Надто небезпечні продукти горіння знаходяться в диму, який безпосередньо виходить з кінчика запаленої цигарки. В ньому міститься понад 2000 токсичних компонентів. Змушене куріння призводить до патологічних змін в організмі, які відбуваються і при активному курінні, тобто воно викликає такі ж захворювання, якими страждають споживачі тютюну. Тому не випадково у травні 1986 року на 39-му конгресі Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) було прийнято звернення до урядів усіх країн з закликом «забезпети ефективний і надійний захист осіб, що не палять, від впливу тютюнового диму».
31 травня - Всесвітній день боротьби з курінням (Great Smokeout)
31 травня у всьому світі проводиться міжнародна акція по боротьбі з курінням – Всесвітній день без тютюну, тобто день, вільний від тютюнового диму. Він був встановлений в 1988 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я на 42 сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (резолюція № Wha42.19). День відмови від паління (Great Smokeout) відзначається також у третій четвер листопада. Він був встановлений Американським онкологічним товариством (American Cancer Society) в 1977 році.
Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – добитися, щоб в XXI столітті проблема куріння тютюну зникла. ВОЗ цією акцією застерігає населення планети (курцями є більше половини всього чоловічого населення планети і близько чверті жіночого) від згубної звички – однією з найбільш поширених епідемій за всю історію існування людства – нікотіноманіі, що стоїть в одному ряду з алкоголізмом і наркоманією.
|
Бiблiотека коледжу радіоелектроніки
Головна 
.jpg)
