Середа, 22.11.2017, 12:57
Бiблiотека  коледжу радіоелектроніки
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Рекомендуємо

Форма входа

Хмарка тегів
Інтернет ВИшивка ВНЗ Болонський процес ВУЗы Украины Bologna Process Українська література Письменник education europe выставка день библиотекаря інформаційні технології акції виставка Еллан-Блакитний історія Іноземна мова онлайн образование онлайн освіта англійська мова english английский язык освітні сервіси google физика facebook Тарас Шевченко 200 років Ліна Костенко Освіта Європа 2014 ДРПБК 2014/2015 навчальний рік підручники Графік 2014-2015 скачати ЛІТЕРАТУРА Ювілей 120 років 3ds max AutoCAD Autodesk Fusion 360 Ultimate Inventor Professional Maya Revit автоматичне оформлення списку літер #Грибоедов220 журнал Chip Computer Bild Computerworld Linux Format Upgrade Windows IT Pro/RE #Пастернак125 125 лет бібліотека ДРПБК 85 років викладачам день вишиванки Ukrainian Embroidery 10 - 11 клас Гудзик роман Акція 30-та річниця Чорнобильської катаст Франко160 Іван Франко письменники Франко ІванФранко 1 червня World Kissing Day 150 РОКІВ англійський письменник фотовиставка onuka радіодиктант українська мова новини аудіокнига аудіокниги академічна доброчесність антиплагіат академічна чесність плагіат конкурс літературний календар Історія України рік Японії Фудошинкан Англійська Історик бібліограф бібліотека 55 років ДРПБК

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 557

Головна » 2013 » Травень » 14 » ПАВЛО ПЕТРОВИЧ СКОРОПАДСЬКИЙ - 140 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ - 15 ТРАВНЯ 2013 РОКУ
13:34
ПАВЛО ПЕТРОВИЧ СКОРОПАДСЬКИЙ - 140 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ - 15 ТРАВНЯ 2013 РОКУ
     Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін - другим Мазепою. Наші сучасники сприймають його по-різному, то називаючи «справжнім реалістом, якого не захотіли зрозуміти сучасники» (В.Портников), то звинувачуючи в тому, що «керований комплексом малоросійства, він хотів нейтралізувати національне почуття свого народу і спрямувати його у вигідний для Росії бік» (Л.Масенко). Який же він був, останній гетьман України, воєначальник, державний і політичний діяч Павло Скоропадський?
     За гетьмана П.Скоропадського було прийнято закон про українське громадянство, затверджено герб Української держави, узаконено автокефалію української церкви, розпочато формування української національної гвардії. Історики констатують факт економічного піднесення України: вдосконалено грошову систему, створено державний бюджет, налагоджено грошовий обіг, відкрито українські банки, відновлено право на приватну власність, підтримано вільне підприємництво. «Це була доба організації Української Держави не кустарним способом, як було доти, а методами чисто державними», - писав історик Дмитро Дорошенко.
     Універсалами гетьмана Павла Скоропадського було створено Українську Академію Наук (перший президент - Володимир Вернадський), українські університети в Києві та Кам'янець-Подільському, відкрито 150 українських гімназій, вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників. Повсюдно були організовані українські курси для вчителів, офіцерів, службовців. Було засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ: Національний архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Національну бібліотеку, Український театр драми та опери, Українську державну капелу, Державний симфонічний оркестр та ін.
     Тож ніяк не можна не визнати серйозних успіхів гетьмана в тому, що зараз називають «розбудова держави». Проте гетьманська Українська держава (29 квітня - 14 грудня 1918 року) не подобалася передовсім українським патріотам.
Неспростовним фактом є те, що режим Павла Скоропадського суттєвою мірою спирався на підтримку німецьких окупаційних військ - і не випадково перестав існувати майже відразу після того, як ці війська пішли з України. Фактом є також Акт федерації, проголошений Скоропадським 14 листопада 1918 року, за яким гетьман зобов'язався об'єднати Україну з майбутньою небільшовицькою російською державою. Так що тон панегірика не є в розмові про гетьмана Скоропадського доречним...
     Після поразки в Першій світовій війні кайзерівські війська змушені були розпочати евакуацію з України. 13 листопада в Києві було проголошено Директорію. У пошуках підтримки країн Антанти.
     14 листопада Скоропадський проголосив Акт федерації з Росією, про який йшлося вище. Коли 16 листопада Січові стрільці почали в Білій Церкві проти П.Скоропадського повстання, німецькі війська заявили про свій нейтралітет. Фактично на стороні П.Скоропадського лишилися тільки російські офіцери. 14 грудня, коли війська Директорії оволоділи столицею Української держави, П.Скоропадський зрікся гетьманства і виїхав за кордон.
     Директорія оголосила про відновлення Української Народної Республіки. Більшість керівництва Директорії стояла фактично на соціалістичній платформі. Декрети гетьманського уряду було анульовано. Права участі в політичному житті країни нова влада позбавила не лише поміщиків та капіталістів, а й інтелігенцію. Боротьба з наслідками гетьманату інколи набирала форм, які не могли не викликати протесту. Існувала, наприклад, ідея ліквідації Української Академії наук як «витвору гетьманату».
     Після зречення влади П.Скоропадський із родиною перебрався до Берліна, зрештою оселився у передмісті Ванзеє. Вже з 1920 року Павло Скоропадський брав активну участь у культурному житті української еміграції, зокрема заснував у Берліні Український науковий інститут. Працював над «Споминами», листувався з гетьманцями.   
     Початок Другої світової війни вніс у життя колишнього гетьмана різкі зміни, - він був поставлений перед необхідністю зробити вибір між двома коаліціями держав, що воювали. Обравши німецьку орієнтацію, гетьман вважав це одним із кроків до створення незалежної монархічної України - мрії, котрій так і не судилося здійснитись. Користуючись впливом і зв'язками в німецьких військових колах, П.Скоропадський визволив з тюрем та концентраційних таборів чимало українських патріотів (серед них С.Бандеру). Його спроби об'єднати навколо себе всі українські національні партії та організації, а також провести до німецької адміністрації в Україні своїх людей не мали успіху. Проте П.Скоропадський не поділяв надій деяких угруповань емігрантів на те, що німці відновлять українську державність. До свого 78-річчя Павло Петрович не дожив менше місяця. Загинув він випадковою й безглуздою смертю. У квітні 1945 р., їдучи машиною, потрапив під бомбардування авіацією союзників і був смертельно поранений. Помер Павло Скоропадський 26 квітня 1945 року в лікарні монастиря Меттен. Похований у родинному склепі Скоропадських в місті Оберстдорфі.
     Навколо оцінки діяльності П.Скоропадського в українській історіографії точаться дискусії - від відвертої ідеалізації його діяльності до не менш відвертої, навіть часто фальсифікованої критики всіх його політичних кроків. Особа останнього українського гетьмана досі викликає зіткнення протилежних поглядів і концепцій.

 
 
 
Переглядів: 344 | Додав: fedor | Рейтинг: 0.0/0
Пошук на сайті

Пошук схем
РадиоЛоцман - поисковая машина схем в www

Facebook

Свято дня
Календар України

Погода

Архів записів

Друзі сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2017 Створити безкоштовний сайт на uCoz