Авіація - одна з наймолодших галузей техніки. На латинській мові „Авіа”означає „Птах”. З давніх давен людина заздрила птахам, але лише з кінця 19 ст. змогла піднятися в повітря.

Дальність першого пілотованого польоту на моторному аероплані «Флайер-1», здійснили 17 грудня 1903 року брати Орвілл і Уїлбер Райт, складала 37 метрів, а продовжувався він 12 секунд. Але цей коротенький політ відкрив нову еру в історії людства.

Історія світової авіації тісно пов'язана з українською землею. Тут творили конструктор одного з перших літаків, що піднявся у повітря, Олександр Можайський, засновник теорії ракетобудування Микола Кибальчич, творець бойових ракет Олександр Засядько. Імена киян Ігоря Сікорського та Дмитра Григоровича стали всесвітньо відомими завдяки збудовним ними літальним апаратам.

Безстрашні українськи соколи Костянтин Арцеулов та Володимир Дибовський зуміли "приборкати" пострах перших авіаторів - штопор. Мужній і талановитий пілот Євграф Крутень заклав підвалини тактики винищувальної авіації, на які спираються і сьогоднішні прийоми повітряного бою.

В Одесі промисловцем Артуром Анатра був створений один із перших у Російський імперії авіаційних заводів.

Історія військової авіації України починається з створеної наприкінці березня 1918 року Запорізької повітроплавної ескадри. Вона входила до складу армійського корпусу, що утворився на базі запорізької дивізії, і розмістилась у Харкові.

Високою майстерністю та героїзмом відзначались в роки другої світової війни льотчики - українці. Найуславленіші з них - ас номер один радянських ВПС тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб (62 повітряні перемоги) та двічі Герой Радянського Союзу Сергій Грицевець (40 перемог).

В пекельному небі Афганістану військові льотчики показали себе з найкращої сторони. Бойові операції, прикриття караванів, доставка вантажів - ось далеко не повний перелік того, що робили на тій війні військові льотчики.      

Становлення космічної галузі України почалося в 1937 році зі створення в Харків­ському авіаційному інституті Харківської реактивної групи під керівництвом Г. Проскури, що здійснила запуск великої стратосферної ракети під Харковом. Україна має півстолітній досвід космічної діяльності. Українські підприємства й організації “Комунар”, “Арсенал”, “Моноліт”, Евпаторійський космічний центр брали участь у підготовці  запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 року. З початку 60-х років підприємства України почали розробку і виробництво систем керування, бортової автоматики й інших систем і приладів для космічних об'єктів і комплексів.

12 квітня 1961 року російська модифікована міжконтинентальна балістична ракета Р-7, обладнана приладами підприємств “Комунар” і “Арсенал”, вивела на навколоземну космічну орбіту першого в історії людства космонавта Юрія Олексійовича Гагаріна на космічному кораблі «Восток».

Вперше в світі він здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів - такий шлях, пройдений радянською пілотованої космонавтикою.

Сотні мільярдів планет, зірок і галактик, тисячі світлових років - неймовірні, неймовірні простору відкрилися людству! З моменту першого польоту людини в Космос пройшов всього лише 54 роки - нікчемний період часу в порівнянні з нескінченністю Всесвіту. Але тим значніше, тим грандіозніше досягнення людини, яка зуміла за земні півстоліття вийти у відкритий космос, висадити свій десант на Місяці, побачити інші світи, відправивши в космічний простір десятки чудо-апаратів, що виконують роль очей і вух людства на орбітах далеких планет і на безкрайніх марсіанських рівнинах.

Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».

12 квітня весь світ відзначає День авіації і космонавтики (Space Probe Day). Це особливий день - день тріумфу науки та всіх тих, хто сьогодні працює в космічній галузі.

В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.

Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості.

Яскраві успіхи вітчизняної космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім'я прогресу космічної галузі.

Найекологічніші у світі ракети виробляють в Україні

Підприємство Південний машинобудівний завод було утворено 21 липня    1944 року як автомобілебудівний завод. У 1951 році був перепрофільований на серійний випуск ракет розробки Сергія Корольова. З 1954 року розпочав виробництво балістичних ракет стратегічного призначення розробки КБ "Південне" під керівництвом Михайла Янгеля. Починаючи з 60-х років ВО ПМЗ, крім бойових ракет стає виробником ряду унікальних космічних носіїв, а також космічних апаратів.

У 1951-ому році заводчани отримали урядовий наказ, який рекомендував приступити до виготовлення ракет. Під керівництвом головного конструктора        С. Корольова була створена ракета Р-1 (SS-1 по класифікації НАТО), а незабаром і Р-2, Р-3 (SS-2, SS-3). Активно використовуючи сучасні технології, конструктори заводу приступили до проектування нових ракет. Так з'явилася ракета 8К63 (SS-4), яка працювала на висококиплячих компонентах палива.

В ті роки ракетобудуванням займалися в Дніпропетровську і в Москві. Конструктори Туполев, Янгель, Корольов, Лавочкин та інші внесли величезний вклад до розвитку ракетобудування нашої колишньої великої країни. Але найдосконалішою бойовою ракетою стала ракета 15А18М (SS-18), виготовлена фахівцями «Південмашу». У 90-і роки вона була визнана кращою в світі серед міжконтинентальних балістичних ракет. Американці дали їй прізвисько «Сатана», а заводчани називають «невидимкою».

Коли Україна стала без'ядерною державою, «Південмаш» припинив випуск ядерних ракет. Але і сьогодні «Південмаш» залишається одним з найбільших промислових гігантів в Європі, на якому працюють більше 14 тис. чоловік.

За участю українських підприємств космічної галузі були напрацьовані чотири головні проекти: «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт» та «Циклон-4».

Легендарне КБ "Південне"

      Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля стало одним з провідних світових підприємств, що спеціалізуються на створенні ракетно-космічної техніки, з багаторічною славною історією, відомим у всьому світі.

Кілька поколінь конструкторів зіграли видатну роль у розвитку галузі, зміцненні авторитету Дніпропетровщини, як ракетно -космічної столиці країни.

У часи Радянської Армії понад 60 відсотків ядерних боєголовок всього арсеналу СРСР встановлювали на ракети саме дніпропетровського виробництва .

Інше, не менш відоме досягнення - розробка та виготовлення міжконтинентальних бойових ракет SS -24 (Scalpel) і SS -18 (Satan), які за своїми технічними параметрами досі є неперевершеними.

За 60 років конструкторами КБ «Південне» розроблено 67 типів космічних апаратів і 12 космічних комплексів, а загалом у співдружності з «Південмашем» виготовлено і виведено на орбіту понад 400 космічних апаратів, що виконували астрофізичні дослідження, глобальне дослідження і дистанційне зондування світового океану, а також вирішували цілу низку задач в інтересах оборони країни.

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтернету