Понеділок, 20.11.2017, 19:15
Бiблiотека  коледжу радіоелектроніки
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Рекомендуємо

Форма входа

Хмарка тегів
Інтернет ВИшивка ВНЗ Болонський процес ВУЗы Украины Bologna Process Українська література Письменник education europe выставка день библиотекаря інформаційні технології акції виставка Еллан-Блакитний історія Іноземна мова онлайн образование онлайн освіта англійська мова english английский язык освітні сервіси google физика facebook Тарас Шевченко 200 років Ліна Костенко Освіта Європа 2014 ДРПБК 2014/2015 навчальний рік підручники Графік 2014-2015 скачати ЛІТЕРАТУРА Ювілей 120 років 3ds max AutoCAD Autodesk Fusion 360 Ultimate Inventor Professional Maya Revit автоматичне оформлення списку літер #Грибоедов220 журнал Chip Computer Bild Computerworld Linux Format Upgrade Windows IT Pro/RE #Пастернак125 125 лет бібліотека ДРПБК 85 років викладачам день вишиванки Ukrainian Embroidery 10 - 11 клас Гудзик роман Акція 30-та річниця Чорнобильської катаст Франко160 Іван Франко письменники Франко ІванФранко 1 червня World Kissing Day 150 РОКІВ англійський письменник фотовиставка onuka радіодиктант українська мова новини аудіокнига аудіокниги академічна доброчесність антиплагіат академічна чесність плагіат конкурс літературний календар Історія України рік Японії Фудошинкан Англійська Історик бібліограф бібліотека 55 років ДРПБК

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 557

Головна » 2012 » Травень » 23 » Михайло Панасович Стельмах – 100-років з дня народження
10:57
Михайло Панасович Стельмах – 100-років з дня народження
 
     24 травня 2012 року виповнюється 100 років з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха - видатного письменника, драматурга та фольклориста. Враховуючи визначний внесок Михайла Стельмаха у розвиток української літератури, Верховна Рада України постановляє урочисто відзначити на державному рівні 100-річчя з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха.
     Народився Михайло Панасович Стельмах 24 травня 1912 року в селі Дяківцях Літинського повіту на Вінниччині в бідняцькій сім'ї. Тут, серед мальовничої природи Прибужжя, в рідному селі минали його дитячі і юнацькі роки, тут відкрилася йому поетична краса природи, таємниці людського життя, тут почав він ходити в школу, жадібно вбирати премудрості наук... Мати його, Ганна Іванівна, добра, ласкава і невтомна трудівниця, перша пробудила в дитячому серденьку любов до навколишньої природи.
     Великий вплив на формування письменницького таланту у малого Михайлика мали також батько, дід Дем'ян, колишній кріпак, дядько Микола. Казково-поетичний світ дитинства сповнений всього незвичайного, романтичного, дивного. Про все це потім, через багато років, чудово розповість письменник Михайло Панасович Стельмах у своїх автобіографічних поемах-повістях «Гуси-лебеді летять» та «Щедрий вечір».
     Дитинство письменника припало на перші пореволюційні роки - тяжкі роки громадянської війни, руїни, голоду. На всю сім'ю були одні „чоботи, тож не дивно, що батько мусив нести до школи Михайлика на руках, загорнувши в свою кирею. Відблиски Жовтневих заграв запам'яталися хлопцеві назавжди, а з ними і слово велике - Ленін. Саме на ці роки припадає знайомство М. Стельмаха з корифеєм української радянської літератури, неперевершеним знавцем рідної мови Максимом Рильським. Знайомство переростало в теплу, щиру дружбу. Про це так проникливо і сердечно розповів згодом М. Рильський у статті «Про молодих письменників».
     Фронтова лірика Михайла Стельмаха сповнена гіркого болю, зненависті до звірів-ворогів, ніжного і теплого синівського почуття до рідного народу, до України, що стогнала в ярмі окупації. В роки війни М. Стельмах видав кілька збірок поезій: «За ясні зорі»(Уфа, 1942), «Провесінь» (Воронеж, 1942), обидві - за редакцією Максима Рильського, а в 1944 році в Москві виходить у перекладі на російську мову збірка «Украине вольной жить!». У цьому ж 1944 році в Уфі виходить перша збірка оповідань Михайла Стельмаха - «Березовий сік».
     Після війни поет-воїн Михайло Панасович повертається до улюбленої справи - глибокого вивчення усної народної поетичної творчості. Народні думи і пісні, казки і прислів'я, народні легенди і анекдоти, перекази - все це збирає, вивчає і ґрунтовно досліджує Михайло Стельмах. Кілька років він працює науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, де упорядковує і редагує збірники народної творчості, пише наукові статті, працює над власними творами.
     У післявоєнні роки М. Стельмах досить плідно виступає в різних жанрах літератури - він пише вірші і романи, п'єси і кіносценарії, повісті і статті. Від твору до твору зростає майстерність письменника, і Стельмах стає одним з видатних митців українського художнього слова. У післявоєнні роки письменник продовжує писати і поетичні твори, видає кілька збірок їх: «Шляхи світання» (1948), «Жито сили набирається» (1954), «Поезії» (1958), «Мак цвіте» (1968) та інші. Окремо слід сказати про збірки поезій для маленького читача: Стельмах любить дітей і давно пише для них цікаві вірші, які так сподобалися і дошкільнятам, і школярам. Серед збірок віршів для дітей можна назвати такі, як-от: «У сестрички дві косички», «Весна-весняночка», «В їжаковім вітряку», «Колосок до колоска», «Як журавель збирав щавель», «Маленька Оленка» тощо.
     Як було вже зазначено, талант М. Стельмаха проявився в різноманітних літературних жанрах. Крім згаданих вище прозових та поетичних творів, він написав також кілька п'єс - «Золота метелиця», «Зачарований вітряк», «Правда і Кривда», «Кум королю»; створив сценарій документального кінофільму «Живи, Україно!», брав участь у створенні кінофільмів за своїми творами - «Над Черемошем», «Кров людська - не водиця», «Дмитро Горицвіт». Багато творів М. Стельмаха вийшло в перекладах на російську мову, а також на мови білоруську, болгарську, чеську, словацьку, польську, чеську, словацьку, польську, німецьку, .румунську, литовську та інші.
     М. Стельмах був депутатом Верховної Ради СРСР, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Він виступає як палкий борець за мир, зокрема був делегатом. Асамблеї ООН від Української РСР.
     У 1972 році - до 60-річчя письменника - Михайлу Стельмаху було присвоєне високе звання Героя Соціалістичної Праці, а в 1978 році його обрано дійсним членом Академії наук Української РСР.
     М. Стельмах помер у Києві 27 вересня 1983 року, похований на Байковому цвинтарі.
 
 
 
Переглядів: 1089 | Додав: fedor | Рейтинг: 0.0/0
Пошук на сайті

Пошук схем
РадиоЛоцман - поисковая машина схем в www

Facebook

Свято дня
Календар України

Погода

Архів записів

Друзі сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2017 Створити безкоштовний сайт на uCoz