23 лютого 1999 року — Президент України видав Указ «Про День захисника Вітчизни», в якому зазначено: «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого».

     23 лютого – визначна дата для всіх чоловіків, хто колись мав честь носити погони і військову форму, а також – для всіх жінок, які з тривогою і гордістю чекали на повернення з лав Збройних сил своїх синів, братів, коханих.

     Ми виросли з цим святом, дорослішали й мужніли, беручи за приклад історію свого народу та його найкращих представників. Попри зміну часів і політичних систем, нині 23 лютого, як і десятиліття тому, асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині. В усі часи героїзм і мужність воїнів, потужність і слава зброї були невід'ємною складовою величі будь-якої держави.

     День захисника Вітчизни – це свято і ветеранів Великої Вітчизняної війни, і нинішніх військовослужбовців та працівників збройних сил України, яким випала доля вписати нові сторінки в літопис української армії. Адже служіння Батьківщині та готовність самовіддано її захищати вони зробили справою свого життя.

     В той же час, будь-яка війна - це трагедія, яка у жодному випадку не повинна повторитися. Сьогодні над нами чисте небо і мир на українській землі. В першу чергу в цьому заслуга тих поколінь, які боролися з фашизмом, і тих, хто з честю виконував свій громадянський обов'язок на території інших держав.

     Хай наше життя освітлює слава перемог, сила і потужність української зброї, любов і відданість своїй Батьківщині!