Понеділок, 20.11.2017, 15:23
Бiблiотека  коледжу радіоелектроніки
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Рекомендуємо

Форма входа

Хмарка тегів
Інтернет ВИшивка ВНЗ Болонський процес ВУЗы Украины Bologna Process Українська література Письменник education europe выставка день библиотекаря інформаційні технології акції виставка Еллан-Блакитний історія Іноземна мова онлайн образование онлайн освіта англійська мова english английский язык освітні сервіси google физика facebook Тарас Шевченко 200 років Ліна Костенко Освіта Європа 2014 ДРПБК 2014/2015 навчальний рік підручники Графік 2014-2015 скачати ЛІТЕРАТУРА Ювілей 120 років 3ds max AutoCAD Autodesk Fusion 360 Ultimate Inventor Professional Maya Revit автоматичне оформлення списку літер #Грибоедов220 журнал Chip Computer Bild Computerworld Linux Format Upgrade Windows IT Pro/RE #Пастернак125 125 лет бібліотека ДРПБК 85 років викладачам день вишиванки Ukrainian Embroidery 10 - 11 клас Гудзик роман Акція 30-та річниця Чорнобильської катаст Франко160 Іван Франко письменники Франко ІванФранко 1 червня World Kissing Day 150 РОКІВ англійський письменник фотовиставка onuka радіодиктант українська мова новини аудіокнига аудіокниги академічна доброчесність антиплагіат академічна чесність плагіат конкурс літературний календар Історія України рік Японії Фудошинкан Англійська Історик бібліограф бібліотека 55 років ДРПБК

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 557

Головна » 2013 » Листопад » 22 » День пам’яті жертв голодомору
21:34
День пам’яті жертв голодомору
Історія органічно пов'язана з пам'яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. В цьому непересічна культурна значимість пам'яті. Безпам'ятство — це невдячність перед минулим і безвідповідальність перед майбутнім. Щоб не помилятися в майбутньому, ми повинні пам'ятати про свої помилки в минулому.
          Однією з трагічних сторінок стала правда про голодомори.
    Офіційне відзначення Дня пам’ яті жертв голодоморів встановлювалося Указом Президента України Л. Кучми №1310/98 від 26 листопада 1998 року як          « День пам'яті жертв голодоморів» . Указом Кучми №1181/2000 від 31 жовтня     2000 року встановлювалася назва « День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій» . Указом Кучми №797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва « День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій» . Указом президента Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається « День пам'яті жертв голодоморів» і повинен відзначатися щороку у четверту суботу листопада.
       
     У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим Розпочався голодомор наприкінці літа 1932-го, свого піку досяг навесні 1933-го і завершився на початку літа.

Найстрашнішою гуманітарною катастрофою України ХХ століття став Голодомор 1932-1933 років, від якого загинуло 3 мільйони 941 тисяча осіб. З урахуванням 6 мільйонів 122 тисяч ненароджених дітей Україна втратила 10 мільйонів 63 тисячі осіб (дані Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України). Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі — на годину, по 17 — щохвилини. Найбільше постраждали тодішня Харківська  і Київська області. На них припадає більше половини усіх загиблих.

Ще живі люди, котрі пам’ ятають голодомор і можуть розповісти про нього. Ще зберігається шанс засвоїти урок історії не за підручниками, а через безпосередній контакт із живими свідками. Але з кожним днем події голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного і трагічного значення.

Вшанувати пам’ ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

28 листопада 2006 році Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні». В Законі передбачено спорудження у м. Києві Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні з метою створення центру збереження пам’яті про жертви трьох голодоморів.

         На вшанування пам’яті невинно вбитих голодом на схилах Дніпра протягом 2008 року було зведено меморіальний комплекс. Урочисте відкриття Меморіалу було приурочене до 75-их роковин Голодомору 1932-1933 рр. 22 листопада         2008 року Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні прийняв своїх перших відвідувачів. 8 липня 2009 року згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України було утворено Державний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні", який 18 лютого 2010 року набув статусу Національного. Засновником музею став центральний орган виконавчої влади - Український інститут національної пам’яті.

Автором проекту Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні є народний художник України Анатолій Гайдамака, архітектором – Юрій Ковальов. Народний художник України Микола Сядристий підібрав цитати з творів політичних діячів минулого.

         Меморіал складається з трьох основних частин: Свічі пам'яті, Зали пам'яті та символічних "чорних дошок", на яких розміщено назви населених пунктів, що постраждали у роки Голодомору. На початку алеї, при вході до Меморіального комплексу, з обох сторін розміщена скульптурна композиція «Ангели скорботи» –це  охоронці душ померлих у лихоліття Голодомору. Ця композиція є своєрідним вхідним порталом до Меморіалу.   У центрі площі "Жорна долі" мощенням сформовано коло, по зовнішній частині якого розташовані кам'яні жорна, які мають подвійну символіку. З одного боку вони символізують джерело життя – невід’ємний атрибут українського селянина, який споконвіку вирощував і перемелював збіжжя на борошно. З іншого – жорна – це символічний годинник історії, образ 24 годин, коли протягом однієї доби в роки Голодомору помирало 24 тисячі голодуючих.

 До центру Меморіалу веде бруківка, яка імітує родючі українські чорноземи. Це і є головна алея комплексу – «Рілля памяті».

       У центральній частині площі розташована скульптурна композиція "Гірка память дитинства", яка нагадує про трагічну долю найуразливішої категорії жертв Голодоморудітей. П'ять пшеничних колосків у руках дівчинки символізують сумнозвісний "Закон про п'ять колосків". Так селяни називали постанову ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперацій» від 7 серпня 1932 року, за якою колгоспне майно прирівнювалося до державного і оголошувалося недоторканним. Голодних селян, які збирали на полі залишені після жнив колоски, звинувачували у розкраданні колгоспного майна і судили до 10-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна або до розстрілу. Виключення не робили навіть для дітей і старих людей, яких затримували з декількома колосками чи кількома замерзлими картоплинами, знайденими на колгоспному полі.

     Центральною частина Меморіалу є Свіча - символ пам’яті українського народу про пережиті трагедії. Вона уособлює монументальний пам’ятник відродженої України усім жертвам тих жахливих подій: українському селянству, національно свідомій інтелігенції, військовикам, духовенству. Заввишки понад 30 метрів Свіча оздоблена скляними хрестами різної величини, що символізують душі померлих від голоду. Малі хрести – душі маленьких дітей, хрести більшого розміру символізують душі дорослих. Основа Свічі – чотири металеві чорні хрести, прикрашені фігурами бронзових лелек, які є свідченням українського національного відродження.



Головною складовою Меморіалу є Зала пам'яті. Відвідувачі мають можливість вшанувати пам’ять убитих голодом, запаливши лампадку та вдаривши у дзвін.

У Залі представлені томи Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Кожен бажаючий має можливість отримати інформацію про жертви Голодомору у тому чи іншому населеному пункті України, заповнити «Анкети обліку жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні» й надати інформацію про своїх рідних, які загинули від голоду.

На протязі 20 - 40 хвилин на екрані, що розташований по колу Зали, відвідувачі мають змогу переглянути відеофільми про Голодомор та дізнатися правди про ці жахливі часи.

Із Зали пам'яті відвідувачі Сходами спогадів, де на гранітних плитах розміщені написи очевидців та дослідників Голодомору 1932-1933 років, прямують до Алеї «Чорні дошки України». На Алеї розташовані символічні «чорні дошки» із чорного лабрадориту, на яких викарбовано назви 14 тисяч населених пунктів, що постраждали у лихоліття Голодомору. Занесення сіл на "чорні дошки" прирікало людей на голодну смерть. «Чорні дошки України» стали одним із трагічних символів Голодомору 1932 – 1933 років.

Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" став центром увіковічення та вшанування пам’яті людей вбитих голодом. Правда про голодомори поступово повертається до пам’яті народу, стає його болем і, одночасно, символом незнищенності нації.




За матеріалами Інтернету
За матеріалами Інтернету


Переглядів: 961 | Додав: fedor | Рейтинг: 0.0/0
Пошук на сайті

Пошук схем
РадиоЛоцман - поисковая машина схем в www

Facebook

Свято дня
Календар України

Погода

Архів записів

Друзі сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2017 Створити безкоштовний сайт на uCoz