МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ - Виховні години - Викладачу - На допомогу викладачам - Бібліотека ДРПБК
Вівторок, 06.12.2016, 21:46
Бiблiотека Днiпропетровського радіоприладобудівного коледжу
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна На допомогу викладачам Реєстрація Вхід
Меню сайту

Категории раздела
Матеріали до педагогічних рад [2]
Виховні години [8]

Рекомендуємо

Форма входа

Хмарка тегів
Інтернет бібліотека вищого закладу освіти відкритий доступ ВИшивка ВНЗ Болонський процес ВУЗы Украины Bologna Process Бо-лонский процес Українська література Письменник education europe Болонский процес выставка день библиотекаря інформаційні технології акції бібліотека відпустка історія виставка Еллан-Блакитний Іноземна мова онлайн образование онлайн освіта англійська мова english английский язык освітні сервіси google физика відеолекції видеолекции facebook 200 років Тарас Шевченко Ліна Костенко Освіта Європа 2014 ДРПБК 2014/2015 навчальний рік підручники Графік 2014-2015 видача підручників скачати ЛІТЕРАТУРА Ювілей 120 років Бажан 3ds max AutoCAD Autodesk Fusion 360 Ultimate Inventor Professional Maya Revit автоматичне оформлення списку літер #Грибоедов220 журнал Chip Computer Bild Computerworld Linux Format Upgrade Windows IT Pro/RE #Пастернак125 125 лет 85 років бібліотека ДРПБК день вишиванки Ukrainian Embroidery видача книг 10 - 11 клас Гудзик роман Акція Бібліотека українського воїна 30-та річниця Чорнобильської катаст булгаков Валер'ян Підмогильний Франко160 Іван Франко письменники Франко ІванФранко 1 червня World Kissing Day 150 РОКІВ англійський письменник фотовиставка Будинок мистецтв onuka радіодиктант новини аудіокнига аудіокниги бойове мистецтво

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 548

Головна » Статті » Викладачу » Виховні години

МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ
                                                 Світлана Руднєва, викладач ВСП НУБіП  
                                                 України "Бобровицький коледж економіки 
                                                  та менеджменту ім. О. Майнової"
 
     Свої роздуми про моральні цінності сучасної молоді я хочу розпочати зі слів Фелікса Крівіна: "Шлях до істини саме такий, як і від істини шлях. Він анітрохи не довший, він тільки трохи складніший". Ознайомившись з його твором "Кола на піску", ці прості на той час слова я обрала своїм життєвим кредо. Але зрозуміти всю їх глибину, силу, простоту і актуальність я змогла лише багато років по тому.
     Специфіка нашої праці допомагає нам тримати руку на пульсі життя, і не тільки допомагає, а скоріш – вимагає. А це в свою чергу призводить до постійного перегляду, переоцінки своїх поглядів на оточуючий нас світ.
     Людина в своєму духовному розвитку пройшла довгий і надзвичайно складний шлях. Проте найвищим вираженням розвитку людини завжди була насамперед моральна свідомість у найгуманістичніших і прогресивніших проявах.
     "Проблема відносин людини із зовнішнім світом, природою, оточуючими людьми постала особливо гостро. Вона виявилася найтісніше пов’язаною з проблемою майбутнього людства..." – слова, що є актуальними в кожному поколінні. Моє покоління, покоління 70-х, народилося в епоху будівництва комунізму, епоху людини-будівника. Ми мріяли про світле майбутнє – комунізм! Пройшло не так багато часу, а наші діти народились уже зовсім в іншому світі, вони діти нової формації. І це не можна вважати чимось винятковим.
     Розвиток людства не є рухом по колу, це – рух по спіралі. І кожен з нас був дитиною, юною особою, яку опікали, намагались вберегти, застерегти. А ми всі відчайдушно хотіли вирости і позбутись тієї "зайвої" для нас опіки. І тільки ставши батьками, розуміємо, що шлях до істини саме такий, як і від істини шлях. "Світ вступає в епоху Людини – ось що головне, – чуємо ми. – І від того, якою ця людина хоче бути, якою є система її моральних цінностей, сьогодні залежить не лише її особиста доля і розуміння того, чи стане вона особистістю, а й майбутнє всього світу."
     Саме гуманізація відносин – це той логічний центр загальної системи педагогічної науки, на основі якого можна конструювати розв’язання проблеми формування особистості, її внутрішнього світу, регуляції поведінки людей.
     Мораль, як форма суспільної свідомості, є зводом правил, норм, вимог, які регулюють відношення і взаємодію людей, їх поведінку.
     Поняття "мораль” оперує моральними категоріями, до яких належать справедливість, доброта, обов’язок, гідність, честь, щастя.
     Погодьтеся, що саме суспільство виробляє зразок моральної поведінки – моральний ідеал, до якого повинні прагнути всі, вважаючи його розумним, красивим, корисним.
     Але, як колись, ми намагались відстояти свої ідеали, так тепер наші діти відстоюють свої власні. Питання лише в тому, що це за ідеали, і чи зможемо ми піти на компроміс зі своїми ідеалами і "нашим" баченням "їх" ідеалів. І від того чи станемо ми соратниками, помічниками, мудрими старшими товаришами буде залежати наша з вами подальша співпраця чи протистояння з молоддю. І вже сьгоднішня молодь через десяток років буде формувати моральну поведінку, моральні критерії наступних поколінь.
     Багато хто з нас вчив таку дисципліну, як логіка. Там є таке поняття "заперечення". Це саме те, що відбувається протягом всього існування людства. Вміння обходити гострі кути, а не ламати їх і обпилювати – ось наша з вами першочергова мета, наше завдання, як мудрих наставників. Що ми зуміємо сформувати, як ми зможемо це піднести і стане тим основним камінцем у подальшій забудові моральних цінностей нашого суспільства.
     Знання моральних норм, принципів, категорій формує моральну культуру. Тому змістом виховної роботи викладачів, кураторів по становленню моральних якостей є формування у них системи моральних знань, почуттів, ставлень, поведінки.
     Ми живемо в молодій незалежній державі й відчуваємо на собі, як нелегко жити українській молоді. Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання – відродження української державності, мови, нації, традицій. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок зрозуміти, що змінити життя на краще можна лише змінившись самому. І пригадуються слова Тараса Бульби:
     "Я тебе породив, я тебе і уб’ю." І хочеться перефразувати їх з точністю до навпаки: ми зруйнували, нам і відроджувати!
     Звичайно, з кожним днем світ змінюється, ми поспішаємо за ним, швидко звикаємо до всіх інновацій, вважаючи все звичайне застарілим і недосконалим. Значна частина ліберальних педагогів Заходу, а також окремі педагоги України вважають, що в основі морального виховання мають бути релігійні цінності, свідомість, християнська мораль.
     Формування моральних якостей в нашому навчальному закладі здійснюється комплексно в різних видах діяльності.
     · Навчальна діяльність дисциплін "Основи філософських знань" та "Сімейно-побутова культура", де розглядаються проблеми щастя, свободи, долі, людини, любові.
     · Трудова: спільне прибирання своєї території, облаштування своєї кімнати.
     · Громадсько-корисна: студентське самоврядування по організації тематичних вечорів, свят.
     · Виховна: тематичні години, диспути, лекторії, гуртки за інтересами.
     У своїй роботі щодо формування моральних якостей ми частково використовуємо так звану поведінкову методику виховання.
     Це методика, яка передбачає вільну ігрову обстановку, співробітництво студентів і наставників. Така методика формує комунікативні навички, вміння взаємодіяти, приймати рішення, вирішувати життєві проблеми, обирати цінності. Це методика, що не йде врізнобіч з навчальним планом, тому що наші викладачі, плануючи форми, методи проведення занять будують їх з урахуванням формуючих аспектів моральності. На допомогу стають нетрадиційні заняття, тренінгові вправи, заняття-дискусії, ділові ігри, соціально-психологічні практикуми.
     Американський психолог Л. Колберг виділяє три рівні розвитку дитини: 
     · доморальний рівень (дитина керується егоїстичними уявленнями про взаємну вигоду, веде себе добре, щоб уникнути покарання і отримати заохочення);
     · конвенціональний рівень (дитина прагне чинити так, щоб отримати похвалу від інших, від тих людей, які для неї значимі.) Це поведінка, що орієнтується на зовнішнє начало, на зовнішній авторитет;
     · автономний рівень переносить моральне рішення всередину особистості.
     На вищій стадії автономного рівня свідомості, з розвитком абстрактного мислення, понятійного, релятивізм змінюється визнанням існування певного вищого закону, який виражає інтереси більшості.
     І тільки на цій стадії формуються моральні принципи, підтримання яких забезпечується власною совістю, безвідносною до зовнішніх обставин і логічних міркувань. Пора формування дійсно моральних принципів, переходу від конвенціонального рівня свідомості до автономного – це юнацький вік.
     За теорією психолога Гейли Шіїхі – це критичний період життя, період розвитку автономного рівня свідомості, це період, коли основним завданням є "пересаджування коренів". Необхідно пересадити корені, які пустили в свідомість студентів батьки, сімейне виховання на "свій" грунт. Це дуже тяжкий період, особливо тому, що саме в цьому віці відбувається становлення себе як особистості, перша закоханість, потреба бути у згоді з самим собою, безкомпромісність, переживання за свої почуття. Але цей період конче необхідний.
     Кожного року 1 вересня приходять до нас першокурсники, кожен з яких – особистість. Вже на першому курсі маємо справу з певними поглядами на норми, спосіб життя, який вони принесли зі свого досвіду виховання в сім’ї та школі. Їм ще з дитинства пояснювали, як треба чинити, в більшості випадків вчили бути великодушними. Вчили проявляти співчуття, пояснювали, що моральним принципом є альтруїзм, тобто прагнення допомогти іншим, переживати чуже горе, як своє, розвивати готовність пожертвувати своїм спокоєм, достатком, а часом, своїми інтересами задля інших.
     Старшокласникам розповідали, що до морально-духовних критеріїв належать гідність, гордість і скромність. Це якості, що в подальшому впливають на характер, зміст спілкування, на його "розкіш" чи бідність.
     Студент – особистість і ставитися до нього потрібно як до особистості, до рівного, тільки молодшого, громадянина своєї держави, члена свого колективу.
     Останні роки в навчальному закладі формування груп іде в два етапи. Групи студентів, які вступили після дев’ятого класу, через рік навчання доповнюються випускниками одинадцятих класів.
     Куратор повинен зрозуміти, що прояви егоїзму, жорстокості, інших негативних моральних якостей можуть бути як прояв адаптації до життя. А воно на сьогодні не просте. Куратор, викладач при зіткненні з невіглаством, хамством, пихою, повинен пробудити в студентів бажання здійснити дії, які допоможуть їм самим розібратись і розвиватись. Спочатку суть цих дій може бути й незрозуміла.
     Наприклад, привчати читати книги, самостійно готуватись до занять, організовувати екскурсії до музеїв, волонтерський рух – це корисно і можливо. Але чи є впевненість в тому, що проблему вирішено?
     Викладач, куратор, шукаючи причину негативних проявів, повинен розгледіти, що ховається за злобою, безсердечністю, адже під агресивністю може ховатись миролюбство, під страхом – мужність, під дурістю – пронизливий розум, тобто треба навчитись бачити іншу сторону проблеми. Чому саме такими стали наші діти? Яка причина?
     Розуміння дасть відповідь і можливість уникнути, передбачити, виправити небажані наслідки поведінки. Не народжуються діти злими, і випадково, як казав Платон, ніхто не стане хорошим. Студентам треба тільки повірити в те, що добро перемагає, навіть після того, як діти зіткнулись з випадками, коли на їх добро відповідали злом. Треба дати дітям зрозуміти, що кожна людина може впливати на свою долю, коли вірить в успіх, в перемогу, в позитивний результат будь-якої своєї діяльності, що не розходиться з суспільним ідеалом.
     Допомагає і співпраця з батьками, і екскурсії по визначних місцях України, походи на природу. Головне – ваше бажання, а діти –це завжди діти: вони легкі на підйом, їх можна завжди зацікавити, підвести, надихнути на вагомі в їх житті рішення. Головне вірити в них і дати їм відчути вашу підтримку, вашу довіру, а іноді потрібно і просто піти за ними.
     До моральних цінностей належать нормативні уявлення про добро і зло, справедливість, прекрасне і потворне, про значення людини, людські ідеали, норми, принципи життєдіяльності тощо. Вони є основою всіх вчинків діяльності людини, мають моральну значущість і впливають на загальне суспільне життя.
     Моральні цінності, уявлення, установки й аксіоми – це продукт нашої історії та культури. Саме ідеали добра, милосердя, людяності та такі категорії, як честь, гідність, працелюбство стали головними чинниками й народної моралі.
     Молоді люди інколи соромляться милосердя, добродійності, доброзичливості, вважаючи, що то слабкість, яка принижує їх в очах однолітків.
     Як переконати, що ці якості не принижують людської гідності, а навпаки допомагають людям жити достойно, долати страхи і хвороби, самотність і старість. Тому конче необхідно залучати молодь до участі у різних благодійних акціях, спортивних змаганнях, в аматорському мистецтві.
     Доброзичливість, співчуття, довіра, скромність, терпимість, мужність і милосердя тоді стануть нормою життя, коли будуть усвідомлені як моральний обов’язок перед родиною, друзями і товаришами, старшими і меншими, перед навчальним закладом і тими, хто в ньому піклується про молоду людину.
     Моральний обов’язок – це і є утвердження усіх цих кращих якостей, утвердження гуманності.
     Саме до цього ми – педагоги, вихователі і повинні прийти сьогодні. Саме на основі розумних, гуманізованих стосунків прагнемо досягти взаєморозуміння із своїми студентами.
     На жаль, моральні цінності, сформовані протягом століть, ввійшли до списку архаїзмів. Серед молоді падає духовність, що пояснюється насамперед зниженням рівня життя в Україні, відсутністю соціальної захищеності, явним і прихованим безробіттям, інфляцією, невизначеністю моральних орієнтирів у політиці держави й повсякденному житті. Засоби масової інформації та комунікації дедалі більше впливають на суспільство й особливо на молодь, пропагують насилля, зброю, силу, прищеплюють моральний релятивізм, конформізм і цинічно-гедоністичне ставлення до повсякдення. Усе це призводить до відчуження дітей і молоді від моралі, спонукає їх до власних пошуків самореалізації, і врешті-решт до певного заперечення духовності й моральності як суспільно і особистісно значущих феноменів. Ці процеси посилюються кризовим станом сучасної сім’ї, яка перестає відігравати роль головного каналу долучення дитини до моральних начал і джерела розвитку моральності. "Сучасна молодь звикла до розкошів. Вона погано вихована, зневажає авторитети, не поважає старших. Діти сперечаються з батьками, жадібно ковтають їжу та до розпачу доводять вчителів". Здавалося б, ці слова стосуються сучасної молоді, але вони, як не дивно, належать Сократу і його часу.
     Різні люди до молоді ставляться по-різному. Одні говорять, що слід цінувати її ентузіазм, гаряче прагнення змін. Інші принижують її або запобігають перед нею. Існує вислів: "За ставленням до молоді можна судити про ставлення до людини, до майбутнього".
     Передусім шанувалося почуття любові до батьків. Моральним обов’язком дітей була допомога батькам по господарству, догляд за ними у разі хвороби. Суворо засуджувалась народною мораллю внутрішньосімейна ворожнеча; родинне життя мало ґрунтуватися на засадах щирої співдружності, краси взаємовідносин, людяності, поваги до свого родоводу. Наш народ суворо дотримувався моральних обов’язків, передусім: допомагати людині, яку спіткало нещастя, турбуватися про дітей-сиріт, обездолених.
     Необхідною умовою збереження честі вважалося у народній моралі пошанування правдивості. Батьки вчили своїх дітей змалечку:
     "Ніколи неправди не говори, бо кого імуть на неправді, тому вже хотя би й божився, не вірять". А такі чесноти, як честь і гідність особливо плекались у народній моралі. Перш за все шанувалось почуття національної гідності, відраза до фізичного і духовного рабства.
     Великим безчестям вважалась національна зрада та зречення рідної мови.
     Слово надто багато важить у людському житті. Як відомо, може вплинути навіть на долю. Воно вмить змінює настрій, робить щасливим або ж нещасливим, радісним чи пригніченим. Оскільки мова – це концентрація мудрості і досвіду, то втрата її веде до порушення суспільної гармонії, законів людської еволюції. Вона – неповторна гілка на древі людства, з понищенням якої хиріє й зубожіє все дерево.
     Втрата народом мови – це трагедія всіх трагедій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований у ній. Культура змінює свій генетичний код, а народ відчужується від традицій, звичаїв, духу предків, потрапляє в іншу духовну атмосферу і свідомо чи несвідомо страждає.
     Соціологи пишуть, що з’явилась нова молодіжна культура, відмінна від тієї, що властива суспільству в цілому. Серед молодих розповсюджуються свої смаки, традиції, жаргон. Відбуваються зміни і в моралі.
     Дуже рідко сучасний студент замислюється над такими поняттями, як: "моральна свідомість", "моральне виховання" та й взагалі "моральність". А саме це формує юнака як людину з великої літери. У сучасному суспільстві панівна система морального виховання спрямована на нав’язування людям егоїзму, моральної вседозволеності, лицемірства, гордості, блюзнірства, відсутності ідеалів. Переконатись в тому, що молодь знаходиться в моральному запустінні, можна будь-де: в магазині, в кіно, на вулиці, в школах, в університетах. Воно виражається у непристойній поведінці, привселюдному палінні, вживанні спиртних напоїв, злодійстві, розкутості та ін. І не досить просто це підкреслювати, виявляти, забороняти чи наказувати, як робити правильно. Треба зуміти поглянути на проблеми і турботи молоді з їх точки зору. А ще краще проаналізувати себе, свої критерії моралі, свої вчинки, показати власний приклад. Але зробити це толерантно, без "позиції сили".
     Справжньою бідою сучасної молоді є вживання у своїй мові нецензурних слів. Такі слова густо засмічують бесіди молодих людей.
     Особливо огидно вони звучать від молодих дівчат. До них звертаються не з метою принизити, образити, насправді вони або нічого не означають, лише заповнюють паузи, або можуть означати практично все, що завгодно.
     Для значної частини молоді, зокрема й студентської, характерні бідність лексики, слабкий розвиток вербального інтелекту, неграмотна побудова фраз, невміння чітко сформулювати основні тези, розгорнути логічну аргументацію. Тому людина, свідомо чи підсвідомо, користується лайливим звукосполученням, з метою виграти час для процесу формулювання думки, який протікає у неї з великими труднощами та бідності словникового запасу.
     Це пов’язано ще з однією великою проблемою, яка останнім часом набула розмаху і характеру епідемії – це небажання вчитись.
     Мабуть, це пов’язано з тим, що не завжди знання й компетентність переважають, коли на терези з іншого боку поставлені тугий гаманець або ж вигідне знайомство. А іноді і просто неможливість батьків забезпечити потреби дитини. Причому ми розуміємо, що в кожного свої потреби і свої шляхи їх досягнень. Але спрацьовує ефект снігової кулі": проблеми накладаються одна на одну, а не вирішуються. І ось тут і повинна мати місце наша з вами батьківська порада.
     Людина, яка бачить перед собою чітко визначену мету, можливість реального застосування своїх знань, умінь, здібностей і гідної їх винагороди, не може бути не зацікавленою в можливості отримати ці знання, розвивати свої здібності.
     За останні роки у молоді визначилися нові цінності, не нав’язані викладачами, батьками. Адже той шквал фільмів-бойовиків, низькосортних телесеріалів, музичної продукції сумнівної якості, який заполонив кіно- і телеекрани, сприяв появі й укоріненню культу такого собі супергероя з накачаними біцепсами, міцними кулаками і тугим гаманцем.
     Протягом віків Україна боролася за свою незалежність, а всі, хто хотів панувати на нашій землі, нав’язували нам думки про те, що ми меншовартісні, що ніби й чеснот у нас не досить і гідності не вистачає, щоб бути вільними і незалежними на своїй землі.
     Живучи у світі матеріальному й опікуючись лише раціональним і технічним удосконаленням життя, ми втрачаємо життя, тобто життя духовне, внутрішнє. Дбаємо про здоров’я тіла, піклуємось про запобігання і попередження будь-яких хвороб і одночасно нехтуємо духом, постійно вбиваємо його чужою мовою, чужою інформацією, чужими ідеями, прагненнями і цілями. А це теж хвороба, інфекційна і дуже небезпечна.
     Та навіть за цих умов не можна впадати у відчай. Треба зібратися з силами й зробити вибір, вирішити, до чого ми прагнемо –до доброго чи злого, до краси чи потворності? Немає сумніву, що кожна особистість обере високу духовність, мораль, віру, надію та любов. А для цього кожний має постійно самовдосконалюватися духовно і морально.
     Отже, при формуванні моральних якостей студентів, треба орієнтуватись на єдність індивідуального та суспільного морального вдосконалення, аби уникнути групового егоїзму, який може призвести до конфліктів. Це серйозна проблема, оскільки вирішення її може забезпечити виживання в сучасних умовах такої спільноти як народ, людство. Шляхів є в нас достатньо. Треба тільки бачити кінцеву мету –і впевнено йти до неї. Метою є виховання в студентів справедливості, чесності, доброти, толерантності, самоцінності, самовизначеності.
     І найкраща винагорода для кожного з нас – це бачити своїх колишніх випускників, які твердо стоять на ногах і відчувати, що в кожному з них є часточка і твоєї душі, твого материнського серця.
 
                                                                         ВИХОВНА РОБОТА
                                                                         В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
                                                                         Випуск 12, 2009 р.
Категорія: Виховні години | Додав: fedor (04.02.2010)
Переглядів: 76983 | Рейтинг: 4.1/73
Всього коментарів: 171 2 »
17  
Прибрали всі брудні коментарі. Приносимо вибачення за закриття можливості коментарів.

16  
Подивіться на останні коментарії - ось вам і доказ того, що дергадації сучасної молоді немає меж. Я сам не ідеальний, але так зневажати чужу працю не можна!
Спасибі Вам, Світлана Руднєва. Робота дуже змістовна і дуже мені допомогла.

15  
супер, спс большое, очень интересно

14  
Те, що треба)))))))

13  
Потрібно поширювати подібну інформацію.
Автор в тЄму говорить! В) Гг

12  
Спасибi

11  
дякуськи =)))
щоб я робила без цього твору =)*

10  
Спасибо большое!!!

9  
Спосибо большое!!!!

8  
дякую за допомогу))*

1-10 11-17
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук на сайті

Пошук схем
РадиоЛоцман - поисковая машина схем в www

Facebook

Свято дня
Календар України

Погода

Друзі сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2016 Створити безкоштовний сайт на uCoz