|
Сонце красується веселе і радісне,
Дзвони лунають над світом усім,
З благої вісті день починається:
Христос Воскрес! І мир разом з ним!
Слово "Пасха" означає в перекладі з єврейської "пройшов мимо, визволення". Євреї, святкуючи старозавітну Пасху, згадували про визволення предків своїх від рабства єгипетського. Християни ж, святкуючи Пасху новозавітну, радіють визволенню через Христа усього людства від рабства диявола і даруванню нам життя та вічного блаженства. За важливістю благодіянь, одержаних нами через Воскресіння Христове, Пасха є свято свят і торжество з торжеств, тому й богослужіння цього свята відрізняється від інших величністю та незвичайною урочистістю.
Задовго до півночі віруючі, у світлому одязі, сходяться у храм і побожно чекають початку пасхального торжества. Священнослужителі облачаються у найсвітліші ризи. Близько півночі урочистий благовіст сповіщає, що настає велика хвилина – світлоносне свято Воскресіння Христового. Священнослужителі з хрестом, світильниками і кадилом виходять з вівтаря і разом з народом, подібно до мироносиць, які ходили дуже рано до гробу, обходять навколо церкви, співаючи: "Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели співають на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити". В цей час з дзвіниці, немов з небес, линуть радісні пасхальні звуки дзвонів. Усі віруючі йдуть із запаленими свічками, виражаючи цим духовну радість світлоносного свята.
Хресний хід зупиняється біля зачинених західних дверей храму, немов біля дверей гробу Христового. І тут, після звичайного виголосу, священик, подібно до ангела, який сповістив мироносицям біля гробу про воскресіння Христове, першим виголошує радісну пісню: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував". Ця пісня тричі повторюється священнослужителем і хором.
Після цього предстоятель виголошує стихи давнього пророцтва св. царя Давида: "Нехай воскресне Бог, – і розвіються вороги Його...", а всі люди (хор) у відповідь на кожен стих співають: "Христос воскрес із мертвих..."
Нарешті предстоятель, тримаючи у руках хрест і трисвічник, накреслює ними знамення хреста на зачинених дверях храму; вони відчиняються, і радісний сонм, як колись мироносиці до апостолів, входить до церкви, залитої світлом від усіх запалених світильників і лампад, співаючи радісну пісню: "Христос воскрес із мертвих..."
Наступне богослужіння пасхальної ранньої складається переважно зі співу канону, складеного св. Іоаном Дамаскиним. Усі пісні цього канону розділяються багаторазовим: "Христос воскрес із мертвих!" Під час співу канону священнослужителі з хрестом і кадилом, у передшесті світильників, обходять усю церкву, наповнюючи її фіміамом, і радісно вітають усіх словами: "Христос воскрес!" Неодноразові виходи священнослужителів з вівтаря нагадують про часті явлення Господа ученикам Своїм після воскресіння.
У кінці ранньої, після співу: "Один одного обіймімо, скажімо: браття! І тим, що ненавидять нас, простімо все заради воскресіння", всі віруючі починають вітатись одне з одним, промовляючи: "Христос воскрес!" і відповідаючи: "Воістину воскрес!" Це вітання вони засвідчують цілуванням і даруванням пасхальних яєць, які служать знаменним символом повстання з гробу, – воскресіння життя в самих надрах його, силою всемогутності Божої.
Потім читається слово Іоана Золотоустого, яке починається словами: "І хто благочестивий і боголюбний, нехай насолодиться цим добрим і світлим торжеством..." Св. Іоан Золотоустий закликає радіти усіх: "Багаті й убогі, радійте один з одним. Стримані і ліниві, вшануйте день. Ті, хто постив і не постив, веселіться сьогодні..."
"Ніхто нехай не плаче над гріхами своїми, бо відпущення від гробу засяяло. Нехай ніхто не боїться смерті, бо нас визволила Спасова смерть..."
І, нарешті, урочисто проголошується вічна перемога Христова над смертю і пеклом: "Смерте, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога? Воскрес Христос, і ти впало додолу. Воскрес Христос, і впали демони. Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і життя живе. Воскрес Христос, і немає мертвих у гробі (бо тепер смерть не є знищення, а тільки тимчасовий стан), бо Христос повстав із мертвих і став початком для померлих. Йому слава і держава на віки віків. Амінь".
Після ранньої одразу відправляються часи і літургія, при відчинених Царських вратах, які відкриті з початку ранньої і не зачиняються цілий тиждень на знак того, що Ісус Христос назавжди відкрив нам врата Небесного Царства. На літургії читається перше зачало Євангелія Іоана Богослова (яке починається словами: Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог...), в якому зображується божественність нашого Визволителя. Якщо літургія звершується собором священиків, то Євангеліє читається різними мовами, на знак того, що всім народам на землі буде проповідано про Господа.
Наприкінці літургії освячується пасхальний хліб – артос, який у Світлу суботу після літургії роздається віруючим як пасхальне благословення.
Після пасхальної літургії (іноді між ранньою і літургією), здійснюється освячення пасок, яєць, м'яса для пасхальної трапези віруючих.
У наступні дні Пасхи, після літургії, під звуки дзвонів, відбуваються хресні ходи навколо церкви, на яких, як переможний трофей, носять хрест Христів. Цим віруючі виявляють свою радість і торжество від перемог Ісуса Христа над смертю й пеклом.
Вечірню в перший день Пасхи настоятель звершує, облачившись у священні ризи. Після вечірнього входу з Євангелієм читається Євангеліє про явлення Воскреслого Ісуса Христа апостолам увечері в перший день Свого Воскресіння із мертвих (Див.: Ін 29, 19–25). Євангеліє читає настоятель, повернувшись обличчям до народу. Відпуст виголошує з хрестом.
Увесь світлий пасхальний тиждень дзвонять в усі дзвони.
У перший вівторок після пасхального тижня св. Церква, розділяючи радість Воскресіння Христового з померлими, у надії всезагального воскресіння, по-особливому поминає спочилих, тому і день цей називається "Проводами". Після літургії відправляється вселенська панахида. Здавна існує звичай у цей день відвідувати могили своїх близьких родичів.
Пасхальні піснеспіви співаються у церкві до свята Вознесіння Господнього, яке відзначається на сороковий день після першого дня Пасхи.
Мільйони православних християн по всьому світу сьогодні відзначають своє головне свято - Великдень, Воскресіння Ісуса Христа. Протягом Великої суботи та після великоднього богослужіння в храмах відбувається освячення великодньої їжі - фарбованих яєць, пасок і сирних пасок і всього, що приготовлено до святкового столу для розговіння після Великого посту.
Звичай освячення їжі відомий з VIII століття - великоднє яйце нагадує про кров, пролиту на Хресті Ісусом, і символізує появу нового життя. За переказами, коли Марія Магдалина піднесла в подарунок імператору Тиберію яйце як символ Воскресіння Христа, імператор, засумнівавшись, сказав, що як яйце з білого не стає червоним, так і мертві не воскресають. Яйце в ту ж мить стало червоним.
Великодні яйця віряни дарують один одному як символ чудесного появи на світ - Воскресіння Христова. Хоча яйця фарбують в різні кольори, традиційним є червоний, як колір життя і перемоги.
У неділю прийнято, щоб на святковому столі їжа була в надлишку. Пасхальна трапеза починається з того, що всі діляться один з одним освяченим яйцем, вимовляючи при цьому слова побажань.
На великодні свята у віруючих прийнято вітати один одного словами: "Христос воскрес!" - "Воістину воскрес!", прицьому тричі цілуючись.
Також великодні у свята прийнято проводити час у доброму та веселому настрої.
|
Бiблiотека коледжу радіоелектроніки
Головна 
