Свято Покрови відзначається щорічно 14 жовтня. Повна назва свята — День Покрови Пресвятої Богородиці. За легендою, воно походить із Візантії, його встановили на честь порятунку столиці імперії Царгороду від захоплення русичами. Жителі міста, узятого в облогу нашими пращурами, тоді ще язичниками, звернулися з гарячою та щирою молитвою до Пресвятої Богородиці, благаючи про порятунок. Тоді, за переказами, Богородиця з'явилася й накрила місто своєю покровою (омофором), що врятувало його від захоплення.

     Існує версія легенди, за якою військо русичів очолював князь Аскольд, що під враженням від побаченого прийняв хрещення. Із хрещенням Русі Володимиром Великим Богородиця стала тут однією з найшанованіших святих.

     З часом, при будівництві святої Софії за наказом Ярослава Мудрого було виготовлено мозаїку Матері Божої Оранти, на якій Богородиця, звівши догори руки, просить благословення нашому народу. Відтоді Пресвята Богородиця стала символом і покровителькою України.

     В Україні у цей день відзначають свято — День українського козацтва. Божу Матір (часто її називали просто Покровою) вважали своєю покровителькою запорозькі козаки. Щоразу, йдучи в похід чи повертаючись із нього, запорожці звертались до неї зі своєю молитвою. Навіть на Січі була церква святої Покрови. За переказом, після зруйнування в 1775 році за наказом російської імператриці Катерини II Запорозької Січі, у вигнання козаки взяли із собою ікону Покрови. Ураховуючи історичне значення та заслуги Українського козацтва у ствердженні української державності та української нації, у 1999 р. було ухвалене рішення про встановлення нового свята — Дня українського козацтва. І не дивно, що саме на день Покрови було призначене його святкування.

     Також Покрова — це важливе православне свято. Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває Землю або листям, або снігом. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль.
     До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на Землі — завершений хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Пізніше під впливом християнства воно оформилося у те, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися:
    «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою».
     А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!».
     Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.
     У багатьох народів, зокрема у слов'ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою прикрасою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою.

     Народні прикмети

     Якщо лелеки до цього дня вже відлетять до вирію, значить, зима буде холодна й рання.

     Якщо береза й дуб до цього дня залишаться без листя, то це віщує теплу зиму й легкий рік.

     Якщо цього дня вітер дме в різних напрямках, то зима буде мінлива.    

     Якщо вітер дме з півночі, то зима буде холодною, сніжною, відповідно, якщо дме з півдня, то буде тепло протягом зими.

     Яка погода на Покрову, такою буде і зима.