Міжнаро́дний день толера́нтності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Він урочисто був проголошений „Декларацією принципів толерантності”, затвердженою у 1995 р. на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО з нагоди 50-річчя організації.

     У статті 6 Декларації зазначено: „З метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно.”. Декларація визначає толерантність не лише як моральний борг, але й як політичну і правову вимогу до окремих людей, груп людей і держав. Вона визначає положення толерантності по відношенню до міжнародних інструментів захисту прав людини, вироблених впродовж 50 років. У Декларації підкреслюється, що державам слід розробляти нове законодавство, при виникненні необхідності забезпечувати рівність між усіма групами людей і окремими членами суспільства 1996 р. Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-учасникам щорічно святкувати Міжнародний день, присвячений терпимості, проводячи цього дня заходи щодо поширення ідей толерантності, орієнтовані як на навчальні заклади так і на широку громадськість. Цього дня за традицією у багатьох країнах проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

     Виходячи із Декларації принципів толерантності, толерантність означає поважання, сприймання та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження людської особистості.

     Толерантність - це єдність у різноманітті. Це не лише моральний обов"язок, а й політична та правова потреба. Толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання. Це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність у жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності.

     Виявлення толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожен може дотримуватись своїх переконань і визнає таке ж право за іншими. Це свідчить про визнання того, що люди за природою своєю відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і мають право жити в мирі, в гармонії з собою і навколишнім світом та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав"язані іншим. Без толерантності не може бути миру, а без миру неможливі розвиток і демократія.

     Толерантність необхідна у взаєминах між окремими особами, в сім"ї та у громаді. У школах, університетах та осередках неформальної освіти, вдома і на роботі необхідно формувати атмосферу толерантності, душевності, стосунки відкритості, уважність один до одного та почуття солідарності. Все це приходить через виховання.

     Виховання є найефективнішим засобом запобігання проявам нетерпимості. Вихованню в дусі толерантності сприяє прищепленню почуття солідарності як між окремими особами, так і мовними групами та націями. В інтересах міжнародної злагоди принципово важливо, щоб кожна людина, громада та нація усвідомлювали і поважали багатокультурний характер людського співтовариства.

     Виховання в дусі толерантності починається з прищеплення людям знань про їхні права і свободи з метою забезпечення їх реалізації та зміцнення прагнення кожного до захисту прав інших.

     Основні принципи толерантності мають чимало точок дотику з ідеями гуманістичної психології, особливо, коли розглядати і осмислювати суть особистості, її духовний світ. Перед сучасними педагогами стоїть завдання цілісного розвитку дитини, а для цього потрібен деякий освітній простір, що дає людині можливість самореалізації і вибору. Розв"язання цього завдання можливо лише в атмосфері позитивного психологічного клімату.

     Толерантність (від латинського "толеран") - терпіння, переносимість, поблажливість. Словник іноземних мов трактує її як терпіння до чужих думок і вірувань. На сьогоднішній день толерантність розглядається в контексті таких понять як визнання, прийняття, розуміння.

     Визнання - це здатність бачити в іншому саме іншого, як носія інших цінностей, іншої логіки мислення, інших форм поведінки.

     Прийняття - це позитивне відношення до таких відзнак.

     Розуміння - це уміння бачити іншого із середини, здатність поглянути на його світ одночасно з двох точок зору: своєї власної та його.