„Не можна завдати народові більшої шкоди,

         аніж забравши у нього його мову”, —  писав Е.Кант.

Міжнародний день рідної мови — день «підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності» проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі. Відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.

Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА. Недарма говориться, що без усякої  іншої науки ще можна обійтися, а без  знання рідної мови обійтися не можна.  І це справді так. Людина, яка не хоче  знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.

Люди говорять різними мовами. Їх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи попереджають, в XXI столітті щонайменше 40% цих мов вимруть. А це страшенна втрата для людства, бо кожна мова, це геніальний прояв людського духу, унікальне бачення нашого світу. Справа в тому, що 95% тих шести тисяч мов охоплюють дуже малу частину  населення світу. За даними ЮНЕСКО, ними розмовляють всього 4% людства.

Мова - це не лише засіб спілкування. Вона дозволяє дати визначення культури, природи, історії, роду людського і його родоводу.

Дейвід Кристал, один із світових експертів з питань мов, автор книги “Мовна смерть” вважає, що мовна різноманітність це унікальна річ, і втрата кожної мови, збіднює наш світ.

 Мовна різноманітність – це еквівалент людської різноманітності. Людство зазнало такого успіху на цій планеті, завдяки тому, що воно спроможне пристосуватися до найрозмаїтіших обставин. Я думаю, що мова, це  інтелектуальний еквівалент наших  біологічних можливостей. Дуже важливо, щоб наш розум весь час працював, і один шлях, яким можна це здійснити є через  мову – це подивитися, як кожна мова по різному охоплює бачення світу. Щоразу, коли втрачаємо якусь мову, ми втрачаємо унікальне бачення світу.

Де і коли народилася традиція Міжнародного дня рідної мови? Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Себто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас.

І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть. Українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів  людей  вона  була  і  є  рідною,  є мовою  їхніх  дідів,  батьків  і  буде  також мовою їхніх  дітей. Ми щиро  віримо, що  краса  і  сила  української  мови  пригорне  до  себе  серця мільйонів інших людей.

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,                                                                                                                                               Хоч і живе своїм живим життям....

                                       Максим Рильський

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтьернету