Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Цей смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.

 Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. За традицією в Україні, в Масляний тиждень люди проводжають зиму і обрядами зустрічають весну, як відомо, кожен день цього святкового тижня має свою назву.  Хоча обряди свята і мають язичницьке коріння, проте зараз це все ж православне свято.

Масляна в 2015 році в Україні - дата свята згідно православного календаря на 2015 рік припадає на період з 16-го по 22 лютого. Триватиме Масляний тиждень, як і належить “правильному” тижню – 7 днів, з понеділка по неділю. А вже на наступний день (тобто 23 лютого) настане Великий піст 2015, який в свою чергу також прив’язаний до дати святкування Великодня.

Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.

Народні традиції кожного з семи днів святкування присвоїли певну назву і конкретні правила поведінки.

Понеділок – «зустріч»

В цей день всі ходили в гості. У цей день жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. У понеділок влаштовували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.

Вівторок – «загравання»

Влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають наречених, а дівчата — суджених. Це день оглядин наречених і сватання, щоб після Великого посту зіграти весілля.

Середа – «тещині пригощання»

У середу тещі приймали своїх зятів у гості і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, скликали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів'їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. Особливо «важкою» була Масляна для тих тещ, у яких було багато дочок.

Четвер – «всенародні гуляння»

В цей день не можна шити та прясти. Всіма сім'ями, в якості активних і пасивних учасників святкування, виходили на різні змагання, «бої», кінські перегони, різні катання по вулицях тощо.

П'ятниця – «частування тещі»

Дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п'ятницю. Саме від Масляної бере свій початок вислів «до тещі на млинці». Якщо молодята побралися недавно, то теща запрошує «на млинці» зятя, а також інших родичів.

До речі, якщо теща добра, то за старих часів її запрошували в гості на другий день різдвяних свят, а якщо зла, то на третій. Гостювати приїжджала не тільки теща, але й інші родичі. Тещу слід пригощати добре, щоб «горло не всихало». Отримавши запрошення, теща заздалегідь повинна була прислати або принести в оселю молодят усе необхідне для приготування млинців: сковороду, посуд для замішування тіста, ложки, черпаки тощо. А тесть мусив цього ж вечора прислати в дім молодих борошно, масло, олію та все інше, що необхідно для млинців.

Нехтування цим важливим і дуже приємним для родичів звичаєм могло за старих часів обернутися образою тещі, зневагою від родичів та осудом усієї громади. Це було не просто застілля, а своєрідна передача-досвіду — молоді запрошували старших не стільки на святкове частування, скільки щоб навчали, як жити слід. Зараз ця традиція дотримувана менш строго.

Субота – «зовичені посиденьки»

Цей день називався «зовиченими» посиденьками. Наречені, невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і дарували який-небудь подарунок.

Неділя – «проводи Масниці» (Прощена неділя)

Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, проводились масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи.

Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ.

До речі, перший млинець — свого роду символ сонця, спечений цього тижня, призначається для поминання померлих. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.

Ну а вже після тижня млинців починався Великий піст .

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтернету