1 ВЕРЕСНЯ - День знань - особливе свято! Завжди яскравий, насичений емоційністю та хвилюючою атмосферою. Голосно звучить урочиста музика, звідусіль лунають теплі поздоровлення i кожне людське серце, хвилюючись відгукується на заклик першого дзвінка! У цей день від всієї душі хочеться побажати успіхів у навчальному процесі та щоб новий навчальний рік приносив тільки приємні враження!

     Свято 1 вересня, завжди залишається в пам'яті кожної людини. Де хто асоціює його зі шкільними роками, комусь більше запам'ятались роки навчання у ВУЗі, а може молодий вчитель більше хвилювався, коли сам вперше йшов на свій власний урок. Втім 1 вересня це всенародне свято, адже тільки завдяки знанням людина досягла сучасного розвитку.

      Студенти ДРПБК з великою увагою вислухали звернення голови ОДА О.Ю.Вілкула до учнів, студентів, освітянської громади.

 

 

     Першого вересня традиційно відзначається День знань, який символізує початок нового навчального року в усіх навчальних закладах країни - події національного масштабу. Мабуть, у такий день багато хто пригадає для себе висловлювання мудрих людей, якi варто взяти до уваги на все життя. "Знання - це скарб, а вмiння вчитись - ключ до нього". "Знання тiльки тодi знання, коли воно набуте зусиллями думки, а не пам'яттю". "Доводити людинi потребу знань - це все одно, що переконувати її в корисностi зору". Правда, і сам час, особливо сьогодні, настiйно диктує: не хочеш вiдстати вiд життя - учись! Тому важко сказати, чого в цей день більше - свята чи налаштування на роботу в усіх учасників навчального процесу.

     Історія свята

     Великий Юлій Цезар казав: «Знання – це сила». День знань хвилююче свято для всіх. Немає людини, котра не пам’ятає день першого дзвінка, першу вчительку, шкільних товаришів. Офіційно День знань був затверджений Верховною радою СРСР 1 вересня 1984 року. В школах проводять урочисті заходи, студентам вручають студентські квітки. Але так було не завжди. Ще на початку 20 століття 70% населення Землі було зовсім або частково неграмотними. «Педагогом» в Давньому Римі називали рабів знатних римлян, котрі супроводжували до школи та прислуговували їх дітям. Першим «штатним» педагогом був Марк Фабій Квінті ліан (бл. 35-96 рр.), якій одержував платню з імперської казни, навчав юнаків-патриціїв ораторського мистецтва.
     В епоху Відродження (XV-XVI ст.) почала докорінно змінюватись система освіти. Поступово виникали школи гуманістичного спрямування. Але жінки загальну освіту не отримували. Великий вклад в освіту Русі внесли болгарські ченці Кирило та Мефодій (X ст.), запровадивши кирилицю – старослов’янську абетку. Лаври та монастирі стали центрами навчання. Центром розвитку системи освіти України в XVI-XVII ст. стала Києво-Могилянська академія.

     Поряд з навчально-освітніми закладами, які становили гордість нації, народ України створював свою педагогіку – козацьку. Як зазначається в концепції української козацької педагогіки, «ідейно-моральний і емоціонально-естетичний потенціал козацької виховної мудрості втілюють у собі національну психологію, характер, правосвідомість, мораль та інші компоненти національної свідомості, духовності народу». Крах царизму в Росії та в Україні в 1917 році, привів до зруйнування багатьох шкіл. В умовах поширеної бездоглядності та масового сирітства важливої ролі в Україні набули дитячі будинки та колонії. У 1919-1939 рр. розгорнулась боротьба за ліквідацію неписьменності серед дорослого населення, було запроваджено загальну початкову освіту, перехід до загальної семирічної освіти в місті й на селі, поступово розширилася мережа середніх (десятирічних) шкіл у містах та районних центрах.

     У 1966-1976 рр. школи України перейшли до загальної середньої освіти. Нині в Україні функціонує 14 університетів і 25 педагогічних вузів, де навчаються майбутні педагоги.

 

 

 

 

 

За матеріалами Інтернету