Емблема Збройних Сил України        Прапор Збройних Сил України

 

     6 грудня 1991 року Верховна Рада прийняла Закони "Про оборону України" та "Про Збройні Сили України". Тому саме ця дата увійшла в історію сучасної Української держави як День Збройних Сил України. Прийняття цих законів, а згодом пакету документів з військових питань, які визначили воєнну політику держави на далеку перспективу, було своєчасним кроком.

     6 грудня - День Збройним Силам України. Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Великої Вітчизняної війни. І сьогодні солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. Не всі нині, на превеликий жаль, розуміють значення власної армії, призначення якої захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів. Бажаєш жити в мирі - готуйся до війни, говорить мудре народне прислів’я. Армія — це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, а тому й рівень забезпечення військових має бути відповідним до покладених на них завдань.

     На наших військових покладена священна місія - боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу. Історія Української держави, і її Збройних Сил свідчить про те, що вони з честю виконують її. А народ відповідає на це любов’ю та пошаною.

     Сьогодні українська армія проходить складний етап становлення. За плечами військових Збройних Сил України славні традиції предків, великі звитяги козацтва та наших батьків і дідів, які здобували перемогу над фашизмом.

     Кожна держава має своє військо. У кожного з них є свої символи, які віддзеркалені у присязі. У воїнів Збройних сил України теж є святі слова, які глибоко переконливо визначають роль і призначення національного війська – служити українському народові. У відповідальний час народ завжди з особливою увагою дивиться на своїх захисників. Діти народу, українські воїни, разом з Україною виступають надійним гарантом суверенітету і цілісності держави. Для них служіння народу – найвища честь, покликання, обов’язок.

     Свято Збройних сил України – це данина пам’яті тисячам воїнів, які загинули в битвах за свободу, волю та незалежність України.

     Щиро вітаємо всіх військовослужбовців з Днем Збройних Сил України та бажає Вам усім незламної волі в подоланні труднощів військового буття, надійного родинного тилу, богатирського здоров’я та звершення всіх ваших мрій і побажань.

     Історія створення Збройних Сил України

     Після розпаду Радянського Союзу і проголошення в 1991 році незалежності, Україна успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та в цілому відносно сучасними зразками звичайного озброєння та військової техніки.

     На території України на той час дислокувалися: ракетна армія, три загальновійськові та дві танкові армії, один армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія Протиповітряної оборони (ППО), Чорноморський флот.

     Усього угруповання військ і сил нараховувало біля 780 тисяч чоловік особового складу, 6,5 тисячі танків, близько 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1,5 тисячі бойових літаків, понад 350 кораблів та суден забезпечення, 1272 стратегічних ядерних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2,5 тисячі одиниць тактичної ядерної зброї.

     24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українському терені військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України.

     З цього часу наша держава стає лідером серед колишніх радянських республік у справі створення власної армії, вбачаючи в ній основу і гаранта реальної державності. Уряд України приступив до створення Збройних Сил та інших військових формувань.

    Процес військового будівництва в Україні умовно можна розподілити на три основні етапи:

           перший, з 1991 по 1996 роки – формування основ Збройних Сил України;

           другий, з 1997 по цей час – подальше будівництво Збройних Сил України;

           третій, з 2001 року – реформування та розвиток Збройних Сил України.

    Характерними ознаками першого з них були одночасне формування правової основи діяльності Збройних Сил, реорганізація їх структур, створення відповідних систем управління, забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування.

     У стислі терміни Верховною Радою України був прийнятий пакет законодавчих актів стосовно воєнної сфери: Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України, постанова "Про Раду оборони України”, Закони України "Про оборону України”, "Про Збройні Сили України”, Воєнна доктрина України тощо.

     На ті ж роки припадає й реалізація ядерного роззброєння України. Воно є однією із найбільш значних історичних подій кінця ХХ-го сторіччя. Вперше в історії людства держава добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю. На 1 червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.

     Незважаючи на різноманітні труднощі того періоду були закладені основи національного війська незалежної держави: за короткий термін були створені Міністерство оборони, Генеральний штаб, види Збройних Сил, системи управління, підготовки і всебічного забезпечення військ (сил) тощо.