День захисника́ Вітчи́зни — свято в Україні. Відзначається щорічно 23 лютого, починаючи з 1999 року.
У Радянському Союзі цього дня відзначався День Радянської Армії та Військово-Морського Флоту.
10 лютого 1995 року Державна Дума Росії ухвалила федеральний закон «Про дні воєнної слави Росії», в якому 23 лютого зазначено як День захисника Вітчизни з мотивацією, що «23 лютого 1918 року Червона Армія здобула перемогу над кайзерівськими військами Німеччини».
Через чотири роки — 23 лютого 1999 року — Президент України Леонід Кучма видав Указ «Про День захисника Вітчизни», в якому зазначено: «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого».
В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму. І цього зв'язку не порушать навіть найбільші зміни в сучасному світі. Ми були і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас, і в усьому світі. В інших вимірах живе й наше суспільство. Але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам'ять про нашу перемогу і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною.
Всі ті, хто носить почесне звання захисника Вітчизни уособлюють всі етапи розвитку нашого славетного війська: ті хто вів смертельний двобій із фашизмом, брав участь у так званих локальних воєнних конфліктах, миротворчій діяльності, несе сьогодні нелегку військову службу.
Мужність і героїзм, доблесть і слава, відвага і честь — саме ті чесноти, на яких базується вся багатовікова історія нашої України. На долю воїнів-захисників усіх поколінь випало багато випробувань, однак вони завжди долали їх з гідністю. Захищати Батьківщину, свою землю, свою домівку – це святий обов`язок кожної людини.
Захисники Вітчизни – це ті, хто в грізні воєнні часи відстояв рідну землю від фашистської навали. Це ті сивочолі ветерани, чия юність співпала з нелюдськими випробуваннями, з горем, кров’ю та лихоліттям. Та вони вистояли і в післявоєнні роки відбудовували та розвивали країну.
День захисника Вітчизни – це свято і ветеранів Великої Вітчизняної війни, і нинішніх військовослужбовців та працівників збройних сил України, яким випала доля вписати нові сторінки в літопис української армії. Славні традиції батьків і дідів сьогодні гідно продовжує нове покоління військовослужбовців, які стоять на захисті миру, праці, незалежності України. День захисника Вітчизни – насамперед данина героїчним традиціям нашого народу, вияв любові і пошани до тих, хто у кровопролитних битвах захищав Батьківщину, відстоював незалежність. Ми завжди пам’ятали і будемо пам’ятати їх хоробрість і відданість в ім’я майбутнього і робитимемо все можливе для того, щоб оточити увагою та турботою наших ветеранів. Віддаючи данину героїчним подвигам українського воїнства, вклоняємося їх мужності та безмежній вірності своєму обов’язку.
У нашій пам’яті зберігаються усі подвиги багатьох поколінь воїнів-захисників, їх безмежна відданість і любов до рідної землі, мужність та героїзм.
За матеріалами сайту http://iup.zntu.edu.ua/.
|