Конституція України 1996 року – Основний Закон України, який закріплює права, свободи і обов’язки громадян України, її суспільно-політичний і державний устрій. Конституція України складає ядро національної правової системи та є базою для розвитку всього українського законодавства. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Історія У червні 1996-го депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію. Це сталося на п'ятий рік після проголошення незалежності. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня — загалом безперервно 23 години. Під час голосування «ЗА» висловилися 315 парламентарів.
Розділи Конституції Конституція України складається з Преамбули та 15роздділів:
1 – Загальні засади;
2 – Права, свободи та обов’язки людини і громадянина;
3 – Вибори. Референдум;
4 – Верховна Рада України;
5 – Президент України;
6 – Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади;
7 – Прокуратура;
8 – Правосуддя;
9 – Територіальний устрій України;
10 – Автономна Республіка Крим;
11 – Місцеве самоврядування;
12 – Конституційний суд України;
13 – Внесення змін до Конституції України;
14 – Прикінцеві положення;
15 – Перехідні положення.
Преамбула закріплює, що Конституція є актом установчої влади народу і Верховної Ради України, приймаючи Конституцію, діє від імені українського народу, виражаючи його суверенну волю. У Преамбулі зазначено правовий документ, яким керувалася Верховна Рада, приймаючи Конституцію, - акт проголошення незалежності України від 24.08.1991 р., схвалений 01.12.1991 р. всенародним голосуванням. Преамбула також визначає мету, для досягнення якої прийнята Конституція: забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Розвиток і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави, зміцнення громадян, злагоди.
1-й розділ закріплює засади конституційного ладу України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, в якій єдиним джерелом влади є народ, а людина визнається найвищою соціальною цінністю.
2-й розділ присвячений правам, свободам та обов’язкам людини і громадянина. Складається з 48 ст., що становить майже третину Конституції (усього 161 стаття). Виходячи з принципу суверенітету народу,
3-й розділ Конституції визначає засади таких форм безпосереднього народного волевиявлення, як вибори та референдум.
У наступних 5 розділах закріплено порядок організації державної влади, систему вищих органів державної влади, порядок їхнього формування та компетенцію.
Територіальний устрій України та його специфіка, обумовлена наявністю в складі України Автономної Республіки Крим, регламентовано в розділі 9 та 10.
Підвищення ролі та значення у забезпечені прав і свобод людини, формуванні розвинутого громадянського суспільства органів місцевого самоврядування зумовило появу в Конституції розділу 11, який закріплює право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Окремий розділ присвячено порядку формування та компетенції єдиного органу конституційної юстиції – Конституційному судові України, що обумовлено специфікою його правової природи і особливою роллю в забезпеченні верховенства Конституції, її охорони та офіційного тлумачення.
Є вже ряд рішень Конституційного суду України, в яких дано офіційне тлумачення цілого ряду статей Конституції, зокрема про статус державної мови, право вільного вибору захисника та ін.
З метою забезпечення стабільності Конституції передбачена складна процедура змін і доповнень її положень. При цьому Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. З огляду на історичне значення Конституції для українського народу день її прийняття проголошено державним святом – Днем Конституції України.
Джерело: Шкільний бібліотечно-інформаційний центр.-2012.-№ 4.
|