16 квітня 1945 року розпочалась остання великомасштабна наступальна операція радянських військ у Другій світовій війні на східному фронті, у ході якої Червона Армії зайняла столицю Німеччини і поклала кінець війни в Європі.

У січні-березні 1945 року війська 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів вийшли на рубіж річок Одер і Нейсе, за 60 км від Берліну. В той же час англо-американські війська до середини квітня завершили ліквідацію рурського угрупування німецьких військ і передовими частинами вийшли до Ельби. На цьому рубежі мала проходити межа радянської зони окупації згідно з домовленостями, досягнутими главами СРСР, США і Великобританії восени 1944 року. Для того, щоб з'єднатися з військами супротивника радянським військам слід було провести операцію по розгрому німецьких військ на берлінському напрямку.

План операції передбачав одночасний перехід в наступ військ 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів вранці 16 квітня 1945 року; 2-й Білоруський фронт повинен був почати наступ 20 квітня. Для захисту столиці Німеччини від Одера до Берліна була побудована глибоко ешелонована оборона, а саме місто було перетворене на потужну оборонну цитадель.

16 квітня о 5-й годині ранку за московським часом на 27-кілометровій ділянці 1-го Білоруського фронту почалася потужна 25-хвилинна артилерійська підготовка. Після переходу в атаку вогонь артилерії був перенесений всередину німецької оборони, а на ділянках прориву були включені 143 зенітних прожектора. Їх сліпуче світло приголомшувало супротивника і в той же час освітлювало дорогу наступаючим підрозділам. По всьому фронту розгорілися напружені бої. Лише 19 квітня вдалось прорвати третій ешелон оборони, і війська 1-го Білоруського фронту отримали можливість розвивати наступ на Берлін.

В той же час війська 1-го Українського фронту форсували ріку Нейсе і прорвали головну лінію німецької оборони на ширині 26 кілометрів і просунулися на глибину до 13 кілометрів і 18 квітня розпочали наступ на столицю Німеччини. 19 квітня розпочався артилерійський обстріл Берліну; танкові армії 1-го Українського фронту 21 квітня досягли зовнішньої берлінської оборонної смуги. 25 квітня війська 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів зустрілися на західних підступах до Берліна. Того ж дня на Ельбі зустрілися війська радянської і американської армій.

26 квітня розпочався штурм Берліна - бої в місті не припинялися ні вдень, ні вночі; 28 квітня радянські війська вийшли в район рейхстагу і урядових будівель, де знаходились імперська канцелярія і бункер фюрера. 30 квітня Адольф Гітлер і його дружина Єва Браун покінчили життя самогубством. У той же день, відповідно до раніше залишеної інструкцією Гітлера, їх останки винесли по сходах через запасний вихід бункера, облили бензином і підпалили в саду канцелярії рейху за межами бункера. Начальника штабу німецьких військ генерал Ганс Кребс за дорученням нового канцлера Німеччини Йозефа Геббельса запропонував радянським військам укласти перемир'я. Однак оримав вимогу беззастережної капітуляціії, яку уряд Німеччини відхилив, і радянські війська з новою силою відновили штурм міста.

Вранці 1 травня над рейхстагом було піднято прапор штурмової 150-ї стрілецької дивізії, проте бій за рейхстаг тривав до ночі на 2 травня, коли німецький офіцер-паралментер від імені командувача обороною Берліна генерала Вейдлінга повідомив про готовність берлінського гарнізону припинити опір. О 6-й ранку 2 травня Вейдлінг в супроводі трьох німецьких генералів перейшов лінію фронту і здався в полон. Через годину він написав наказ про беззастережну капітуляцію.

З падінням Берліна і втратою життєво важливих районів Німеччина втратила можливість до організованого опору і незабаром капітулювала. Із завершенням Берлінської операції створилися сприятливі умови для оточення і знищення останніх великих німецьких угруповань на території Австрії і Чехословаччини.

Втрати німецьких збройних сил убитими і пораненими невідомі (за радянськими підрахунками загинуло 150 - 173 тисячі, поранено 200 тисяч і захоплено у полон 134 тисяч); з приблизно 2 мільйонів берлінців загинуло близько 125 тисяч. З радянського боку загинуло 78 291 чоловік, 274 184 було поранено; під час Берлінської операції також загинуло 2825 і було поранено 6067 поляків з числа Війська Польського, що також брало участь у штурмі Берліну.

За матеріалами Інтернету