Понеділок, 02.12.2024, 13:48
Бiблiотека  коледжу радіоелектроніки
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Рекомендуємо

Форма входа

Хмарка тегів
Інтернет ВИшивка ВНЗ Болонський процес ВУЗы Украины Bologna Process Українська література Письменник education europe выставка день библиотекаря інформаційні технології акції виставка Еллан-Блакитний історія Іноземна мова онлайн образование онлайн освіта англійська мова english английский язык освітні сервіси google физика facebook Тарас Шевченко 200 років Ліна Костенко Освіта Європа 2014 ДРПБК 2014/2015 навчальний рік підручники Графік 2014-2015 скачати ЛІТЕРАТУРА Ювілей 120 років 3ds max AutoCAD Autodesk Fusion 360 Ultimate Inventor Professional Maya Revit автоматичне оформлення списку літер #Грибоедов220 журнал Chip Computer Bild Computerworld Linux Format Upgrade Windows IT Pro/RE #Пастернак125 125 лет бібліотека ДРПБК 85 років викладачам день вишиванки Ukrainian Embroidery 10 - 11 клас Гудзик роман Акція 30-та річниця Чорнобильської катаст Франко160 Іван Франко письменники Франко ІванФранко 1 червня World Kissing Day 150 РОКІВ англійський письменник фотовиставка onuka радіодиктант українська мова новини аудіокнига аудіокниги академічна доброчесність антиплагіат академічна чесність плагіат конкурс літературний календар Історія України рік Японії Фудошинкан Англійська Історик бібліограф бібліотека 55 років ДРПБК

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 571

Головна » 2015 » Січень » 29 » Антон Павлович Чехов (1860-1904) – 155 років від дня народження
13:59
Антон Павлович Чехов (1860-1904) – 155 років від дня народження

Запитайте 10 чоловік про лікарів-письменників, і всі 10 згадають Чехова, а в характеристиці його додадуть: медицину він вважав дружиною, а літературу коханкою

29 січня 2015 р. виповнюється 155 років від дня народження Антона Павловича Чехова, великого класика російської та світової літератури, письменника і драматурга, Почесного академіка Імператорської Академії наук. Його твори перекладені більш ніж на 100 мов. П’єси Чехова, особливо «Чайка», «Три сестры» і «Вишнёвий сад», протягом більше 100 років ставляться в багатьох театрах світу.

Чехов не любив писати про своє життя і навіть сказав одного разу: «У мене хвороба - автобіографофобія». Але безліч записників письменника, його листів, спогадів сучасників - матеріал більш ніж достатній, щоб відкрити для себе цього геніального автора. Ювілей письменника - це прекрасний привід знову звернутися до його творчості, перечитати улюблені ще в шкільні роки сторінки і подивитися чудові кінофільми, зняті за його творами.

За 25 років творчості А.П.Чехов створив близько 900 різних творів, багато з яких стали класикою світової літератури.

Знання медицини значно вплинуло на творчість Чехова. Завдяки «медичному» баченню Чехова література зобов’язана появі в ній цілої галереї неповторних чеховських образів лікарів. В якості практикуючого доктора Чехов отримав багатий матеріал для художніх узагальнень, спостерігаючи з середини життя самих різних соціальних шарів.

Чехов написав своєму колезі, відомому російському невропатологу                  Г. І. Россолімо: «…Не сомневаюсь, занятия медицинскими науками имели серьезное влияние на мою литературную деятельность. Они значительно раздвинули область моих наблюдений, обогатили меня знаниями, истинную цену которых для меня как для писателя может понять только тот, кто сам врач; они имели также и направляющее влияние, и, вероятно, благодаря близости к медицине мне удалось не допустить многих ошибок…»

Перед вами портрет великого російського письменника ХІХ століття Антона Павловича Чехова. Усі, хто знали письменника, підкреслювали його делікатність, терпіння, чемність.

Антон Павлович Чехов народився 29 (17-за ст.ст.) січня 1860 року в Таганрозі, портовому місті на березі Азовського моря. «Дім Чехова» - найстаріший чеховський музей Росії. Саме тут з’явився на світ третій син купця Павла Чехова – Антон.

Родина Чехових орендувала цей дім з 1869 по 1874 рік. Переїзд в цей дім був пов’язаний із торгівельною діяльністю батька, який примушував дітей працювати в лавці, cпостерігати за торгівлею. Враження від життя в цьому домі знайшли втілення в оповідання «Ванька», «Спати хочеться», «Три роки»

Батько Чехова, Павло Єгорович, був обдарованою людиною: любив малювати, грав на скрипці, захоплювався співом, був регентом церковного хору. Антон Павлович говорив про себе та своїх братів і сестру: «Талант у нас від батька, а душа від матері». Природні здібності батька передалася і його дітям: Олександр, Антон і Михайло стали письменниками, Микола – художником, Марія та Іван – педагогами.

Учився Чехов спочатку у місцевій грецькій школі, а потім у гімназії. Зараз тут знаходиться літературний музей Чехова. На роки навчання у гімназії припадають перші проби пера письменника. Не лише учні, а й уся місцева інтелігенція залюбки читала фейлетони «Антоші Чехонте» (так талановитого учня прозвав учитель словесності).

Рано захопився Чехов театром і літературою. Саме театр заронив у душу вразливого хлопчика перші іскри любові до мистецтва. Але ж своє майбутнє Чехов вирішив присвятити медицині. В 1879 році вступив до Московського університету на медичний факультет. Ще будучи студентом Чехов пише оповідання і друкується в різних гумористичних журналах: «Стрекоза», «Будильник», «Сверчок». В цей час вийшли в світ такі, як «Хірургія», «Хамелеон», «Товстий і тонкий». Після закінчення університету працював земським лікарем. Але все-таки прийшов час, коли Чехову довелося покинути цю роботу. Він став професійним письменником. За життя Чехова на сцені театру були поставлені всі його п’єси. В 1944 році театру було присвоєно ім’я Чехова.

Новий етап у творчості Чехова пов’язаний з драматургією. Найвидатніші п’єси «Дядя Ваня», «Три сестри», «Вишневий сад», «Чайка». Саме «Чайка» стала символом Московського Художнього театру.

 Чехов і зараз з нами, бо він вірив у людей і вважав, що «у людини повинно бути  все прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».

А.Чехов відомий як майстер оповідання.

Цікаві факти з життя Антона Павловича Чехова

   Дід письменника був кріпаком, але за роки свого життя він зміг добитися свого звільнення, отримав волю і викупив свою сім'ю.
У сім'ї Антона Павловича вважали, що своє прізвище вони носять завдяки предку чеху.  
Закінчивши медичний факультет Московського університету, Чехов став практикуючим лікарем і вважав, що його основна справа - лікувати людей. В одному з листів він жартівливо за формою, але цілком серйозно за суттю, стверджував: «Медицина - моя законна дружина, а література -коханка».
Чехову дуже подобалося підписувати свої розповіді кумедними псевдонімами. Їх відомо більше 50. Наприклад: Брат мого брата, Кропива, Людина без селезінки, Шиллер Шекспірович Гете, Лікар без пацієнтів. Найвідомішим був - Антоша Чехонте.

 

    Чехов - єдиний російський класик, який не написав жодного роману. Всього ним було написано близько 900 творів. Найвідоміші - розповіді «Палата № 6», «Людина у футлярі», «Дама з собачкою», повість «Драма на полюванні», п'єси «Вишневий сад», «Три сестри», «Чайка».

Письменник збирав забавні прізвища, а потім використовував їх у своїх розповідях. Наприклад, Чимша-Гімалайський,  Проптер, Трахтенбауер, Розалія Йосипівна Аромат, Свінчутка, Зевул та інші.

Неодноразово Чехов мав намір одружитися, але весілля скасовувалося кожного разу, коли  він висловлював майбутній дружині свої умови. Ось як він сформулював їх в одному з листів приятелю: «... вона повинна жити в Москві, а я в селі. Я буду до неї їздити. Щастя ж, яке триває щодня від ранку до ранку, я не витримаю ... ».

Протягом всього життя Антон Павлович колекціонував поштові марки: відклеював від конвертів, коли йому приходили листи, і завжди купував у всіх країнах, де бував. 

  Чехов входить до трійки світових письменників, яких  найбільш екранізують. Перше місце у Вільяма Шекспіра (768 екранізацій), а друге місце Чехов розділів з Діккенсом (по 287 екранізацій). Він єдиний російський письменник, який потрапив до «десятки» рейтинга.

У письменника була ціла «бібліотека» записників. Крім чотирьох основних, були щоденник, записна книжка з рецептами ліків для хворих, адресна книжка, садова книжка, ділова, опікунська книжки.

Чехов помер у німецькому курортному містечку Баденвейлері, куди виїхав через  гостру хворобу. Додому в Москву тіло письменника було відправлено у вагоні з написом «Для перевезення свіжих устриць». Тільки таким чином - у холодильнику - у липневу спеку гроб міг бути доставлений до Росії. А горезвісний напис був зафарбований після прибуття поїзда, але під  фарбою його помітили настирливі кореспонденти.

   Багатьом героям Чехова були встановлені пам'ятники. Так, у Челябінську - Каштанці, у Таганрозі - Людині у футлярі, в Ялті - Дамі з собачкою.

 

 

 

   Цікаво, що музей Чехова існує навіть у Шрі-Ланці, де зупинявся письменник, повертаючись з острова Сахаліну до Одеси.

Ім'ям письменника названо кратер на планеті Меркурій.

Антон Павлович Чехов був неперевершеним майстром афоризмів і крилатих фраз. Одна з найвідоміших - «У людині повинно бути все прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».

 

 

                                              

Антон Павлович Чехов - биография

Антон Павлович Чеховрусский писатель, почетный академик Петербургской АН (1900-1902). Начинал как автор фельетонов и коротких юмористических рассказов (псевдоним — Антоша Чехонте). Основные темы творчества — идейные искания интеллигенции, недовольство обывательским существованием одних, душевная «смиренность» перед пошлостью жизни других («Скучная история», 1889; «Дуэль», 1891; «Дом с мезонином», 1896; «Ионыч», 1898; «Дама с собачкой», 1899).

Антон Павлович Чехов родился 29 января (17 января по ст. ст.) 1860 года, в городе Таганроге.

...Начальной грамоте он учился в школе вместе с детьми ремесленников, матросов, портовых грузчиков..

В 1868 году Антоша поступил в приготовительный класс Таганрогской гимназии. В свободное от уроков время он должен был помогать отцу, «приучаться к торговле».

«Чехов рос живым, остроумным мальчиком. Он много читал, увлекался театром и сам разыгрывал перед братьями и знакомыми целые сцены. Особую радость ему доставляли забавные рассказы, которые он читал прямо-таки мастерски.

В 1876 году Чеховы разорились, продали лавку и переехали в Москву. Антон Павлович остался в Таганроге заканчивать гимназию. Отец не мог помогать юному Антоше, так как служил конторщиком, и Чехову пришлось самому зарабатывать на жизнь уроками. Так прошли три года. После окончания гимназии Антон Павлович приехал в Москву и поступил на медицинский факультет Московского университета.

С первых дней переезда в Москву Антону Павловичу и двум его братьям Николаю и Михаилу пришлось зарабатывать, чтобы содержать семью. Молодой Антон Чехов начал писать маленькие рассказы в юмористические журналы».

Антон Чехов - почетный академик Петербургской АН (1900-02). Начинал как автор фельетонов и коротких юмористических рассказов (псевдоним — Антоша Чехонте и др.). Основные темы творчества — идейные искания интеллигенции, недовольство обывательским существованием одних, душевная «смиренность» перед пошлостью жизни других («Скучная история», 1889; «Дуэль», 1891; «Дом с мезонином», 1896; «Ионыч», 1898; «Дама с собачкой», 1899). В рассказах «Бабье царство» (1894), «Мужики» (1897), «В овраге» (1900) показал дикость и жестокость деревенской жизни. Большой силы социального и художественного обобщения Чехов достиг в рассказах «Палата №6» (1892), «Человек в футляре» (1898). В пьесах «Чайка» (1896), «Дядя Ваня» (1897), «Три сестры» (1901), «Вишневый сад» (1904), поставленных на сцене Московского Художественного Театра, создал особую, тревожную эмоциональную атмосферу предчувствия грядущего. Главный герой Антона Чехова — рядовой человек со своими каждодневными делами и заботами. Тонкий психолог, мастер подтекста, своеобразно сочетавший юмор и лиризм.

Семья. Учеба. Антоша Чехова

Антон Чехов родился в многодетной семье купца третьей гильдии, владельца бакалейной лавки; учился в классической гимназии, одновременно помогая отцу в торговле. К гимназическим годам относятся первые литературные опыты Чехова — водевили, сцены, очерки, анекдоты и т. п.; некоторые из них он посылает в редакции столичных юмористических журналов.

После поступления на медицинский факультет Московского университета (1879) литературный труд становится для Чехова основным источником заработка: с этого времени его «юмористические мелочи» регулярно публикуются на страницах массовых иллюстрированных журналов под разнообразными псевдонимами (Антоша Чехонте, Человек без селезенки и др.).

Вхождение Антона Чехова в «большую» литературу

После окончания университета (1884) Чехов, работая уездным врачом, продолжает «многописание»: основным жанром в его творчестве этого периода является традиционный для массовой периодики короткий рассказ — сценка, этюд, набросок, — основой сюжета которого служит забавное или нелепое происшествие, любопытный или смешной случай из жизни. Рассеянные по периодике, написанные в рамках определенного объема и к установленному сроку, призведения этого времени составили сборники «Пестрые рассказы» (1886) и «Невинные речи» (1887).

Художественные открытия Чехова

Новый этап в творческой биографии Чехова — «вхождение в литературу» — связан с началом его регулярного сотрудничества в газете А. С. Суворина «Новое время» (с 1886), где произведения Чехова впервые появились под его настоящим именем, и выходом сборника «В сумерках» (1887), выделенного критикой из общего потока массовой беллетристики (признавалась несомненная талантливость писателя, его способность немногими штрихами рисовать картины природы и человеческие типы, создавать поэтическое настроение). В том же 1887 пьесой «Иванов» (поставлена на сцене театра Корша) Антон Чехов подвел итог своим ранним драматургическим поискам, начатым еще в гимназические годы, и одновременно заложил основу поэтики нового драматического искусства.

Внимание критики, читательские симпатии и, главное, поддержка со стороны ведущих литераторов (Д. В. Григоровича, А. Н. Плещеева, В. Г. Короленко) были расценены Чеховым как приглашение к профессиональной литературной деятельности, что потребовало от него пересмотра собственного отношения к литературным занятиям как способу заработка или веселой забаве. В повести «Степь», опубликованной в 1888 в журнале «Северный вестник», обозначились главные художественные открытия Чехова: отсутствие традиционного для русской литературы героя, выражающего авторскую мировоззренческую позицию; воссоздание окружающего мира, преломленного эмоциональным человеческим восприятием; передача душевного состояния персонажей через «случайные» реплики и жесты.

Поездка на Сахалин

В 1890 Антон Чехов прерывает успешно начатую литературную работу и отправляется в длительное путешествие через Сибирь на остров Сахалин для «изучения быта каторжников и ссыльных». Творческим итогом путешествия становится книга «Остров Сахалин» (1895), написанная в жанре «путевых записок»; в ее основу легли не только личные впечатления от многочисленных встреч, но и собранные им на острове статистические данные.

Литературная репутация Антона Чехова

В первой половине 1890-х гг. Чехов становится одним из самых читаемых писателей России — его произведения регулярно появляются в журналах «Северный вестник» и «Русская мысль» (с 1892), газетах «Новое время» (до 1893) и «Русские ведомости»; выходят отдельные издания и сборники («Рассказы», 1888; «Хмурые люди», 1890; Повести и рассказы», 1894), которые постоянно переиздаются, вызывая широкий резонанс в литературных кругах. Не отрицая растущий талант Чехова, критика оказывается по большей части неспособной принять особенности его «объективной» (как он сам характеризовал ее) художественной манеры, обвиняет писателя в равнодушии к социальным проблемам, в отсутствии прямых авторских оценок и мировоззрения в целом, в том, что он пишет «с холодной кровью», в излишнем «фотографизме» и т. д.; в высказываниях героев усматривает позицию писателя: так, слова старого профессора об отсутствии у него «общей идеи» (повесть «Скучная история», 1889) воспринимались как авторское признание и проецировались на все творчество Чехова. Исключение составила повесть «Палата N 6» (1892), за которой было признано бесспорное общественное значение. В целом же за Антоном Чеховым закрепилась репутация писателя, чуждающегося социальных проблем, — бытописателя и мастера тонкого психологического анализа.

Проблематика рассказов

В многочисленных рассказах этого времени Антон Чехов обращается к исследовании души современного человека, испытывающего влияние разнообразных социальных, научных и философских идей: пессимизма («Огни», 1888), социального дарвинизма («Дуэль», 1891), радикального народничества («Рассказ неизвестного человека», 1893); решает волновавшие общество вопросы семейных отношений («Три года», «Супруга», «Ариадна», все 1895), аномальных явлений психики («Черный монах», 1894) и др. Основой сюжетов становится не столкновение человека с грубой социальной средой, но внутренний конфликт его духовного мира: герои Чехова — «хмурые», скучные, живущие «в сумерках» люди, оказываются жизненно несостоятельными в силу собственной неспособности к творческой реализации, неумения преодолевать душевное отчуждение от других людей; их несчастья не имеют фатальной предопределенности и не обусловлены исторически — они страдают по причине собственных житейских ошибок, дурных поступков, нравственной и умственной апатии.

Новаторство драматургии Чехова

Одновременно Антон Чехов продолжает работу в драматическом жанре, пишет небольшие пьесы, «шутки», водевили («Свадьба», 1890), комедию «Леший» (1890). В середине 1890-х гг. Чехов вернулся к своим драматургическим поискам, пытаясь перенести в пьесы основные принципы «объективной» прозы: сюжетная острота сменялась внешне спокойным течением событий, а все драматические коллизии перемещались в сферу духовных переживаний героев. В фабуле ослаблялись элементы занимательности, что восполнялось психологической насыщенностью действия, напряженность которого поддерживалась «случайными» репликами, приобретавшими символическую окрашенность, а также внесловесными средствами (паузами, жестами персонажей, «посторонними» звуками, мелочами обстановки), в совокупности создававшими чрезвычайно значимый для восприятия чеховской драматургии психологический подтекст.

Однако к адекватному воспроизведению новой драмы российские театры оказались не готовы: представление пьесы «Чайка» на сцене Александринского театра(1896) закончилось провалом (исключая проникновенную игру В. Ф. Комиссаржевской), и только постановка Московского Художественного театра (1898) открыла публике искусство Чехова-драматурга. Постановки последующих чеховских пьес («Дядя Ваня», 1899; «Три сестры», 1901, «Вишневый сад», 1904) осуществлялись только на сцене этого театра.

Последний период творчества Антона Чехова

В конце 1890-х — начале 1900-х гг. Антон Чехов — признанный и популярный мастер: журналы ищут его участия, появление новых произведений расценивается критикой как событие литературной жизни, споры вокруг них перерастают в общественно-политические дискуссии — о будущем русской деревни, о роли интеллигенции в обществе и т. д. В его творчестве возникают новые темы. Верный принципам «художественной объективности», Антон Чехов создает мрачные картины оторванного от культуры крестьянского быта («Моя жизнь», 1896; «Мужики», 1897; «В овраге», 1900). Тема нравственной деградации и духовной опустошенности русской интеллигенции, ее неспособности к социальному и личному жизнеустройству поднимается в рассказе «Дом с мезонином» (1896), «маленькой трилогии» «Человек в футляре», «Крыжовник», «О любви» (1898). В то же время многие герои его последних произведений все сильнее испытывают «тоску по идеалу», переживают стремление к новой, лучшей жизни («По делам службы», 1898; «Архиерей», 1902; «Невеста», 1903). Чуждый моральному учительству, религиозной проповеди и социальному утопизму, Чехов не прописывает рецептов нравственного совершенствования, общественного переустройства или духовного преображения, но в томлениях и муках своих героев, в их неудовлетворенности бессмысленностью своего существования видит доказательства принципиальной возможности для человека устроить свою жизнь правдиво, достойно и радостно.

Антон Чехов умер 15 июля (2 июля по ст.ст.) 1904 года, в Баденвейлере, в Южной Германии. Похоронен в Москве на Новодевичьем кладбище.

Значение творчества

Художественные открытия Чехова оказали огромное влияние на литературу и театр 20 века. Его драматические произведения, переведенные на множество языков, стали неотъемлемой частью мирового театрального репертуара...

 

 

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтернету

 

 

Переглядів: 1727 | Додав: fedor | Рейтинг: 0.0/0
Пошук на сайті

Пошук схем
РадиоЛоцман - поисковая машина схем в www

Facebook

Свято дня
Календар України

Погода

Архів записів

Друзі сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2024 Створити безкоштовний сайт на uCoz