Алессандро Джузеппе Антоніо Анастасіо Вольта – італійський фізик, хімік і фізіолог, один з основоположників вчення про електрику. Народився 18 лютого 1745 року – помер 05 березня 1827 року.

Біографія

Алессандро Вольта був четвертою дитиною в сім'ї падре Філіппо Вольти і його таємної дружини Маддалени, дочки графа Джузеппе Інзагі. Маленького Сандріно батьки здали на руки годувальниці, що жила в селі Брунате і «забули» про нього на цілих тридцять місяців. Малюк, що вільно ріс на лоні природи, вийшов жвавим, здоровим, але диким: розповідали, що слово «мама» він вимовив тільки до чотирьох років, а нормально заговорив лише років в сім. Але був веселою, доброю і чуйною дитиною. Велика зміна відбулася в його житті в 1752, коли, втративши батька, він опинився в будинку дядька Олександра, соборного каноніка.

За виховання племінника дядько прийнявся серйозно: багато латині, історія, арифметика, правила поведінки і т. д. Плоди виховних зусиль позначилися негайно і були вражаючими. Юний Вольта мінявся на очах! Він захоплено сприймав знання, ставав все товариським і дотепніше, його все більше цікавило мистецтво, особливо музика. Дитина була дуже вразлива. Десятирічного Вольта потрясли вісті про катастрофу в Лісабоні, і він присягнувся розгадати таємницю землетрусів. Енергія переповнювала Алессандро, і одного разу це ледь не призвело до фатальних наслідків. Коли йому було 12 років, хлопчик намагався розгадати «таємницю золотого блиску» в ключі біля Монтеверді (як виявилося потім, блищали шматочки слюди) і, впавши у воду, потонув! Поблизу не виявилося нікого, хто б міг його витягнути. На щастя, один з селян зумів спустити воду, і дитину відкачали. «Народився вдруге», - говорили про нього.

Дядько, який ставав йому все ближче, побачивши жадібний інтерес здатного хлопця до наук, прагнув забезпечувати його книгами. У міру їх виходу, в будинку з'являлися і вивчалися томи Енциклопедії. Але Алессандро охоче вчився і працювати руками: відвідуючи чоловіка своєї годувальниці, він переймав у нього, стало в нагоді мистецтво виготовлення термометрів і барометрів. У листопаді 1757 Алессандро віддають в клас філософії колегії ордена єзуїтів в місті Комо. Але вже в 1761 дядько, зрозумівши, що  до Вольту намір завербувати в єзуїти, забирає хлопчика з колегії.

У ці роки відбулися події, які відіграли в житті Вольти помітну роль. У 1758, як і було передбачено, знов з'явилася комета Галлея. Це не могло не вразити допитливого юнака, думки якого звернулися до праць великого Ньютона. Взагалі хлопець все більш виразно усвідомлював, що його покликання - не гуманітарна область, а природні науки. Він захоплюється ідеєю про пояснення електричних явищ ньютонівської теорією тяжіння, навіть посилає знаменитому паризькому академікові Ж. А. Нолле (1700-70) свою поему разом з міркуваннями про різні електричні явища. Але одних міркувань йому мало. Дізнавшись про роботи Бенджамина Франкліна, Вольта в 1768, вразивши жителів Комо, встановлює перший в місті громовідвід, дзвіночки якого дзвеніли в грозову погоду.

Той час взагалі був відмічений бурхливим сплеском інтересу суспільства до електричних явищ. Демонстрації електричних дослідів, особливо після винаходу лейденської банки, проводилися навіть за плату. Дехто Бозе висловив навіть бажання бути вбитим електрикою, якщо про це потім напишуть у виданнях Паризької академії наук. Якщо це можна віднести до розряду курйозів, то були і дійсно трагічні епізоди. У Петербурзі академік Ріхман загинув від удару блискавки під час досвіду.

Алессандро Вольта було призначено зіграти важливу роль у вивченні електрики. Але це в недалекому майбутньому. Поки ж все частіше і гостріше постає питання про вибір подальшого шляху. Алессандро був родом із старовинної аристократичної сім'ї, що жила в альпійському містечку Комо (Італія), після закінчення коледжу ордена єзуїтів він мав стати священнослужителем. Але юний Вольта пішов ідеями Джордано Бруно, Галілео Галілея, Ісаака Ньютона, Дідро і Вольтера. Точний прогноз Едмонд Галлей часу появи на небосхилі черговий комети остаточно звернуло Алессандро до фізики.

У 1774-1779 викладав фізику в гімназії в Комо, в 1779 став професором університету в Павії. З 1815 - директор філософського факультету в Падуї. У 1794 році отримав вищу нагороду Лондонського королівського суспільства - медаль Коплі. У 1801 році отримав від Наполеона титул графа і сенатора. А одного разу Наполеон, побачивши в бібліотеці академії лавровий вінок з написом «Великому Вольтеру», стер останні букви таким чином, що вийшло: «Великому Вольті »...

Наукові досягнення

Вольта вперше помістив пластини з цинку і міді в кислоту, щоб отримати безперервний електричний струм, створивши перший в світі хімічне джерело струму («Вольтів стовп »).

Ім'ям Вольта названа одиниця вимірювання електричної напруги - Вольт

У 1800 році побудував хімічну батарею: стало можливим отримувати електрику з допомогою хімічних реакцій.

Твори

• (1800) «Про електриці, які порушуються простим зіткненням різних провідних речовин."

За матеріалами Інтернету