6 квітня 2016 року виповнюється 30 років, як відбулася аварія на Чорнобильській атомній електростанції— найбільша техногенна катастрофа ХХ століття за масштабами збитків і наслідків..
Сьогодні у всьому світі вшановують пам'ять жертв цієї катастрофи. Віддаючи данину пам'яті загиблим, глави держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) на саміті в червні 2001 року прийняли рішення звернутися до держав-членів Організації Об'єднаних Націй (ООН) про оголошення 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини 40 секунд на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух в ході проведення проектних випробувань однієї з систем забезпечення безпеки
>
В результаті вибуху була повністю зруйнована активна зона і вся верхня частина будівлі реактора, сильно постраждали і інші споруди. Були знищені бар'єри і системи безпеки, які захищали навколишнє середовище від радіонуклідів, напрацьованих в опроміненому паливі. Викид продуктів поділу ядерного палива з пошкодженого реактора на рівні мільйонів кюрі в добу тривав протягом десяти днів з 26 квітня по 6 травня 1986 року, після чого різко впав (в тисячі разів) і в подальшому продовжував зменшуватися.
Було викинуто в атмосферу близько 190 тонн радіоактивних речовин. Небезпечні радіоактивні речовини виділялися в навколишнє середовище через пожежу, що тривала майже два тижні.
Населення Чорнобиля піддалося опроміненню в 90 разів більшому, ніж населення Хіросіми після вибуху атомної бомби.
Радіоактивного забруднення зазнали території 17 країн Європи загальною площею 207,5 тисяч квадратних кілометрів, з них близько 60 тисяч квадратних кілометрів територій знаходиться за межами колишнього СРСР. Істотно забрудненими виявилися території України (37,63 тисячі квадратних кілометрів), Білорусі (43,5 тисяч квадратних кілометрів) і європейської частини Росії (59,3 тисячі квадратних кілометрів).
Радіоактивність, яку принесли з собою забруднені хмари з Чорнобиля, була зафіксована не тільки в північній і південній частинах Європи, а й в Канаді, Японії та Сполучених Штатах. Незабрудненим залишилося тільки південну півкулю Землі.
Аварія на ЧАЕС так чи інакше торкнулася життя мільйонів людей. Велика частина населення північної півкулі в результаті чорнобильської аварії зазнала впливу радіації в різному ступені. Люди, які проживають за межами території колишнього Радянського Союзу, отримали відносно невеликі дози, причому абсолютно нерівномірно по країнах, в основному, в залежності від того, чи мали місце дощі при проходженні радіоактивного сліду.
До групи ризику потрапили персонал ЧАЕС, учасники ліквідації наслідків аварії, евакуйовані люди і населення уражених територій. Майже 8,4 мільйона чоловік в Україні, Білорусі та Росії зазнали впливу радіації, сотні тисяч з них були евакуйовані із забруднених територій.
Безпосередньо під час аварії гострого радіаційного впливу піддалося понад 300 осіб з персоналу АЕС і пожежників. З них 237 був поставлений первинний діагноз "гостра променева хвороба" (ГПХ), в подальшому цей діагноз був підтверджений у 134 чоловік, 28 чоловік померли від ОЛБ в перші місяці після аварії.
Ще три людини загинули в момент вибуху на 4-му енергоблоці (одна людина загинула в момент вибуху під уламками, інший помер через кілька годин від отриманих травм і опіків, третій помер від серцевої недостатності).
Після аварії, до робіт по ліквідації її наслідків було залучено 600 тисяч громадян СРСР (за деякими оцінками до 800 тисяч осіб, включаючи велику кількість військових). Вони безпосередньо брали участь у створенні «Укриття» над зруйнованим 4-м блоком, в дезактивації майданчика ЧАЕС і інших блоків, в роботах в чорнобильській зоні відчуження та тимчасового відселення, в будівництві міста Славутич і т.д. РІА Новини | Перейти в фотобанк Аварія на ЧАЕС.
Найбільша група ліквідаторів брала участь в операціях з очищення території протягом різних за тривалістю періодів часу після аварії. Хоча працювали вони вже не в аварійних умовах, проходили контроль, а отримувані ними дози постійно враховувалися, вони, тим не менш, отримали значні дози опромінення. Учасники ліквідації наслідків аварії, ризикуючи життям і здоров'ям, виконали свій обов'язок та запобігли розповсюдженню згубних радіоактивних викидів.
«Тридцята весна» – цикл документальних історій, створений до тридцятої річниці Чорнобильської катастрофи студентами набору-2015 Школи журналістики Українського католицького університету
Нині в Україні чисельність постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи становить понад 1,9 млн осіб (або 4,4 % населення), з них 210 тис. - ліквідатори аварії, 1 млн 751 тис осіб - потерпілі від аварії.
У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофага» - Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році. Планується, що основні роботи завершаться у 2017 році. За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.