День Перемоги — 9 травня — всенародне свято, встановлене Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року в ознаменування перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні.

     За наказом Верховного Головнокомандуючого 9 травня 1945 року в Москві відбувся салют 30 артилерійськими залпами з тисячі гармат.

     Відтоді щорічно у цей день до пам'ятників, меморіалів, братських могил покладаються вінки і квіти.

    Відбувається артилерійський салют (святковий фейерверк) в столицях колишніх союзних республік, Містах-героях, Фортеці-герої Бресті, у великих містах.

... Читати далі »

 

     Дні пам'яті та примирення — 8 травня і 9 травня, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни.

    Відмічаються щорічно, починаючи з 2005 року. Проголошені Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції, приуроченої до святкування шестидесятої річниці закінчення Другої світової війни (Резолюція № A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 року).

    В резолюції пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги і Звільнення, щорічно відмічати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам'яті всім жертвам Другої світової ... Читати далі »

 

     У другу неділю травня, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди висловлюють щиру подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.

     Кажуть, що великі люди не народжуються – їх вирощують матері. Все це факти, які тільки підтверджують, що впродовж тисячоліть, незважаючи на всі лихоліття, жінка-мати є вічним джерелом невичерпної любові та берегинею національних традицій.

    Де́нь матері — міжнародне свято. Вперше встановлене офіційно Конгресом США 8 травня 1914. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. ... Читати далі »

 

     К концу 19 века мысли об использовании «электрических волн» для создания беспроволочной связи неоднократно высказывались крупными учеными и изобретателями того времени. Вот только практическая реализация этой идеи продвигалась медленно.     

     Александр Степанович Попов, русский ученый, исследователь, конструктор и педагог-профессор, который разрабатывал систему беспроволочной телеграфии для Военно-морского флота России, зимой 1892–1893 гг. создал достаточно мощный передатчик.

     К весне 1895 г., проверив на практике прибор, дальность которого тогда составляла 60-80 м, Попов на заседании физического отделения Русского физико-химического общества 7 мая 1895 г. (25 апреля по старому стилю) рассказал о с ... Читати далі »