Що університети вважають плагіатом?

Закон «Про вищу освіту» у ст. 69 називає академічним плагіатом оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання.

Деякі університети затверджують власні Положення про запобігання академічному плагіату. Більшість цих актів до плагіату також відносить:

• перефразування частин тексту інших авторів зі зміною порядку слів або наслідування структури їхньої аргументації без посилання на джерело;
• оприлюднення твору, написаного третьою особою на замовлення студента чи викладача;
• списування письмових робіт інших студентів.

Реклама

Чи можуть відрахувати за плагіат?

У цих Положеннях зазвичай є перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до студента за плагіат. Найпоширеніші – догана, письмове попередження декана і відрахування з вишу.

Проте у ст. 46 Закону «Про вищу освіту» відсутня така підстава для відрахування як плагіат. Згідно з п. 6 цієї статті відрахувати можуть у випадках, передбачених законом. Не підзаконним актом – постановою, наказом чи положенням. А тим паче – не локальними Положеннями університету. Виші автономні, проте не настільки, щоб самовільно розширювати перелік підстав для відрахування, встановлених Законом «Про вищу освіту». Тому пункти Положень про протидію плагіату, що стосуються відрахування студента, є незаконними.

Як оскаржувати висновок про плагіат у роботі?

В університетських Положеннях про запобігання плагіату передбачена процедура перевірки студентських робіт перед їхнім захистом. Зазвичай пропонують використовувати програми на зразок Anti-Plagiarism, проте жодна з них не сертифікована МОН. Інколи викладачі насправді цим займаються. Якщо унікальність менша 40% – треба переробляти.

Якщо ви не погоджуєтеся з висновками цих програм і рішенням викладача (яке може загрожувати незаконним відрахуванням), маєте змогу впродовж 3 днів подати апеляцію на ім’я декана свого факультету.

Для розгляду апеляційних заяв студентів декан створює апеляційну комісію, до якої входять найавторитетніші викладачі. За результатами розгляду скарги комісія виносить висновок. Його оскаржувати вже не можна.

Відповідальність за плагіат

Суворі санкції, встановлені у ст. 6 Закону «Про вищу освіту», – тільки для тих, хто захищає наукові чи дисертації. Якщо в роботі виявили плагіат, то можуть скасувати рішення спеціалізованої вченої ради про присвоєння наукового ступеня й видачу відповідного диплома. Усіх учасників процесу (голову та членів вченої ради, офіційних опонентів, які дали позитивні висновки) позбавляють права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на 2 роки. Університет на цілий рік втрачає право створювати такі ради.

Для студентів законодавчо не встановлена відповідальність за плагіат у курсових і рефератах. Хіба коли студент завдав матеріальної шкоди авторові, а останній звернувся до суду. Але така шкода, згідно з ч. 1 ст. 176 Кримінального кодексу, повинна перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 20 і більше разів. А зараз це – 12 180 грн. У Кримінальному кодексі неоподатковуваний мінімум, якщо він не стосується покарання за злочин, дорівнює сумі податкової соціальної пільги – 609 грн. Але такі процеси зі студентами є трохи космічними.