День ракетних військ і артилерії є державним святом України. Свято встановлено Указом Президента України «Про День ракетних військ і артилерії» від 31 жовтня 1997 р. № 1215/97: «Ураховуючи важливу роль ракетних військ і артилерії у зміцненні обороноздатності держави, п о с т а н о в л я ю: Установити в Україні свято — День ракетних військ і артилерії, яке відзначати щорічно 3 листопада.»

     Святкування Дня ракетних військ і артилерії відображає значний внесок радянських артилеристів у звільнення України у роки Великої Вітчизняної війни та важливу роль сучасних українських ракетних військ і артилерії у справі захисту української держави.

     Історія свята
     В СРСР свято «День ракетних військ і артилерії» було встановлено Указом Президії Верховної Ради СРСР от 17 листопада 1964 р. N 3027-VI "О святкуванні «Дня ракетних військ і артилерії». У зв'язку з розпадом СРСР, Російська Федерація стала правонаступником СРСР і свята 19 листопада. В Україні, яка не була правонаступником СРСР щодо зазначеного свята, «День ракетних військ і артилерії» офіційно не відзначався з 1991 року.

     Дата свята присвячена початку операції зі звільнення Києва у 1943 році.

     3 листопада 1943 року радянська артилерія під час битві за Дніпро в складних умовах забезпечила прорив сильно укріпленої оборони німців північніше Києва військами 38-ї армії (командувач армії — К. С. Москаленко, командувач артилерії армії — В. М. Ліхачов). Особливостями бойових дій артилерії в цій операції було: приховане перегрупування основної кількості артилерії з Букринського та Лютежський плацдарм, рішуче масування артилерії (оперативна щільність — до 450 гармат на 1 км фронту, тактична щільність — до 530 гармат на 1 км фронту для створення вогневого валу), значний відсоток викриття об'єктів противника артилерійською та повітряною розвідками (викрито 433 цілі), якісне планування артилерійського вогню (завчасно було побудовано графік артилерійського наступу, підготовлено особливий вогневий вал, а під час бою у глибині оборони противника сплановано біля 30 ділянок вогню розміром від 16 до 50 га, до ураження кожної з яких залучалось від 50 до 250 гармат). Підготовку та проведення операції ускладнювали відсутність всіх необхідних запасів боєприпасів, пального та тягачів для артилерії.

     Визначною особливістю наступальної операції стало застосування артилерії на ділянці прориву 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії. В смузі наступу, вздовж шосе Лютіж — Київ, противник завчасно підготував на відкритій місцевості глибоку оборону траншейного типу, що обумовило необхідність постійного вогневого впливу на нього. Для виконання цього завдання було вперше застосовано не ставший звичайним для радянських військ у роки війни спосіб артилерійської підтримки атаки «вогневий вал», а новий спосіб — одночасний артилерійський вогонь по декількох рубежах з їх поступовим переміщенням в глибину (подібний сучасному способу ведення вогню «рухома вогнева зона»). За архівними даними, під час його організації використовувались правила побудови рухомого загороджувального вогню, але у зворотному напрямку.

     Вогонь 3 листопада 1943 року вівся протягом 40 хвилин по 9 рубежам на загальну глибину до 2 км, причому одночасно — по чотирьом рубежам з дев'яти. Таким чином, перед атакуючою піхотою та танками була створена зона суцільного вогню глибиною до 800 м та шириною декілька кілометрів, яка переміщувалась перед наступаючими. Це дозволило виключити будь-який опір противника та забезпечило успіх всієї наступальної операції.

     В подальшому такий спосіб ведення вогню в боях більше не застосовувався, а щільність артилерії (біля 530 гармат, мінометів та РСЗВ на 1 км фронту) на ділянці прориву виявилася найбільшою за всі роки Великої Вітчизняної війни.

     За успішне проведення Київської наступальної операції наказом Верховного Головнокомандувача № 37 від 6 листопада 1943 року 24 артилерійських з'єднання та частини отримали почесне найменування «Київські».

     Ракетні війська й артилерія Сухопутних військ ЗС України складаються з однієї ракетної, трьох артилерійських бригад, двох реактивних артилерійських полків і підрозділів артилерії в усіх механізованих і танкових бригадах. Також до складу ракетних військ і артилерії ЗС України входить навчальний артилерійський полк, у якому готують молодших спеціалістів.

     На озброєнні підрозділів ракетних військ і артилерії знаходяться найпотужніші зразки озброєння та техніки.

     У цей святковий день висловлюємо глибоку пошану та вдячність ветеранам війни, праці та Збройних Сил за мужність і трудовий героїзм в ім'я незалежної України й вагомий внесок у військово-патріотичне виховання нинішнього покоління ракетників і артилеристів.

     Поза всяким сумнівом, особовий склад ракетних військ і артилерії Збройних Сил України буде з гідністю нести високе звання захисників Батьківщини й забезпечувати мирні умови для творчої та плідної праці українського народу.