Понеділок, 20.11.2017, 07:49
Бiблiотека  коледжу радіоелектроніки
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна На допомогу викладачам Реєстрація Вхід
Меню сайту

Категории раздела
Матеріали до педагогічних рад [3]
Виховні години [9]

Рекомендуємо

Форма входа

Хмарка тегів
Інтернет ВИшивка ВНЗ Болонський процес ВУЗы Украины Bologna Process Українська література Письменник education europe выставка день библиотекаря інформаційні технології акції виставка Еллан-Блакитний історія Іноземна мова онлайн образование онлайн освіта англійська мова english английский язык освітні сервіси google физика facebook Тарас Шевченко 200 років Ліна Костенко Освіта Європа 2014 ДРПБК 2014/2015 навчальний рік підручники Графік 2014-2015 скачати ЛІТЕРАТУРА Ювілей 120 років 3ds max AutoCAD Autodesk Fusion 360 Ultimate Inventor Professional Maya Revit автоматичне оформлення списку літер #Грибоедов220 журнал Chip Computer Bild Computerworld Linux Format Upgrade Windows IT Pro/RE #Пастернак125 125 лет бібліотека ДРПБК 85 років викладачам день вишиванки Ukrainian Embroidery 10 - 11 клас Гудзик роман Акція 30-та річниця Чорнобильської катаст Франко160 Іван Франко письменники Франко ІванФранко 1 червня World Kissing Day 150 РОКІВ англійський письменник фотовиставка onuka радіодиктант українська мова новини аудіокнига аудіокниги академічна доброчесність антиплагіат академічна чесність плагіат конкурс літературний календар Історія України рік Японії Фудошинкан Англійська Історик бібліограф бібліотека 55 років ДРПБК

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 557

Головна » Статті » Викладачу » Виховні години

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РОКІВ

ДЖерело

У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії Українського народу ХХ століття. Ця доба була вершиною національно-визвольної боротьби, відродження української нації.

 Сформована тоді ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західно-Української Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення. Сьогоднішня Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності Президентом України 22 січня 2016 року підписано Указ № 17 “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років”, яким 2017-й проголошено Роком Української революції.

Планом заходів із відзначення цього ювілею та вшанування пам'яті учасників революції на період до 2021 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від              26 жовтня 2016 року № 777-р, передбачено організацію тематичних, навчально-виховних заходів, спрямованих на донесення інформації про ті події, виховання патріотизму, підвищення інтересу до історії України, зокрема в учнівської та студентської молоді.

  • Що таке Українська революція?
  • Етапи революції 1917–1921 років
  • Хронологія основних подій
  • Рекомендації щодо форм і методів проведення відповідних заходів
  • Додаток 1. 10 цитат діячів революції 1917–1921 років
  • Додаток 2. 12 міфів про Українську революцію
  • Додаток 3. Перелік наукових і науково-популярних Інтернет-публікацій
  • Додаток 4. Орієнтовний перелік тематичних фільмів
  • Додаток 5. Універсали Української Центральної Ради
  • Додаток 6. Події та лідери революції у фотоматеріалах

І. Що таке Українська революція?

Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Проте вона стала самодостатнім історичним явищем із самобутніми специфічними рисами. Революція носила характер національно- та соціально-визвольний. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що зазнала еволюції від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення необхідності утвердження власної державної незалежності.

Українська революція має чіткі хронологічні рамки. Її нижня часова межа пов’язана зі створенням у березні 1917 року Української Центральної Ради (далі – УЦР) на чолі з Михайлом Грушевським. За короткий час вона перетворилася з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки (далі – УНР).

Верхня межа Української революції – жовтень–листопад 1921-го, коли масовий антибільшовицький повстанський рух ослаб після поразки Другого Зимового походу армії УНР.

У ході революції український народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну національну державу, яка у формі різних утворень мала всі ознаки незалежної держави: територію, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мову. Вперше після століть бездержавності відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель.

Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах країни розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.

Досвід самостійної соборної України відіграв вирішальну роль у подальшій визвольній боротьбі Українського народу. Розуміння здобутків революції та усвідомлення причин її поразки має стати важливим уроком для сучасної розбудови незалежної України.  

Термін “Українська революція” був уведений в обіг самими учасниками подій. Таке означення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка й інших діячів доби. Радянська історіографія викорінювала цю дефініцію, й на події в Україні поширювала поняття “Велика Жовтнева соціалістична революція” та “Громадянська війна”. Усе, що не вписувалося в рамки “генеральної лінії партії”, подавалося як “контрреволюційне” та “буржуазне”. Водночас українські історики в діаспорі досліджували Українську революцію 1917–1921 років. Роботу продовжили вітчизняні науковці в незалежній Україні. 

ІІ. Етапи революції 1917–1921 років

Українська революція має три етапи:

  • березень 1917 – квітень 1918 – утворення та діяльність УЦР, проголошення її Універсалів;
  • 29 квітня – 14 грудня 1918 – правління гетьмана Павла Скоропадського;
  • грудень 1918 – листопад 1921 – встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху.

Доба Української Центральної Ради (березень 1917–квітень 1918)

Перший етап Української революції розпочався відразу після перемоги російської Лютневої революції у Петрограді. В цей час у Києві було створено  національний представницький орган – Українську Центральну Раду. Після Всеукраїнського національного конгресу вона з київської організації перетворилася на загальноукраїнську.

У І Універсалі УЦР заявила про політичну мету – здобуття української автономії у складі демократичної федеративної Російської республіки. Автономна Україна мала включати території, де українці становлять більшість населення.

Відповідно до ІІ Універсалу Центральна Рада й утворений нею Генеральний Секретаріат проголошувалися вищими органами влади України.

У багатьох містах колишньої імперії відбувалося українське національне піднесення. Українці, що входили до частини Російської імператорської армії та Російського імператорського флоту, збиралися на мітинги, “українізувалися” та визнавали УЦР.

Після захоплення в Петрограді влади більшовиками надії на демократичний устрій Росії поступово розвіялися.

ІІІ Універсалом УЦР проголосила Українську Народну Республіку. Майже відразу вона зазнала більшовицької агресії з боку Росії. У розпалі бойових дій УЦР проголосила незалежність УНР (ІV Універсал). Незважаючи на героїзм під Крутами та в інших нерівних боях, українські війська відступили. УНР уклала перший в новітній історії України міжнародний договір у Бресті. Дипломатичне визнання та військова допомога Центральних держав зміцнили УНР і дали змогу відвоювати окуповані більшовиками території.

Доба Гетьманату (квітень–грудень 1918)

Здобувши владу, гетьман Павло Скоропадський скористався нетривалим мирним періодом для зміцнення основ української державності. В період Гетьманату була розбудована дієва регіональна адміністрація. Вона контролювала найбільшу за весь час Української революції в територію, а також вела перемовини про входження до складу Української Держави Криму та Кубані. Українська Держава була визнана 30 країнами.

За гетьмана в Україні було відкрито Кам’янець-Подільський університет, засновано Академію наук, закладено основи Української автокефальної православної церкви, здійснено інші важливі починання. Амбітна військова реформа не була завершена через несприятливу зовнішню та внутрішньополітичну ситуацію. Здобутками державотворення періоду Гетьманату скористалася відновлена УНР.

Доба Директорії (грудень 1918–листопад 1921)

Директорія відновила республіканський лад і демократичне правління в Україні. Акт Злуки Української Народної Республіки із Західно-Українською Народною Республікою засвідчив волю українського народу до Соборності. Скликаний Директорією Трудовий конгрес, забезпечив широку представницьку основу української влади. У Паризькій мирній конференції, де вирішувалася доля учасників Першої світової війни, взяла участь українська делегація.

Увесь цей період УНР вела важкі бої за незалежність і територіальну цілісність. Разом із Галицькою армією, Армія УНР демонструвала героїзм і не капітулювала навіть тоді, коли під українським прапором залишалися кілька невеликих повітів. Контрнаступи березня 1919-го, Офензива на Київ–Одесу, Перший Зимовий похід засвідчили волю до боротьби. Укладання Варшавської угоди заклало фундамент тривалого українсько-польського альянсу і надало примарний шанс на перемогу навесні 1920 року. Проте навіть кинуті союзником напризволяще  українські вояки не полишали спроб закріпитися на рідних землях. До листопада 1921 року тривав масовий повстанський рух.

Західно-Українська Народна Республіка (листопад 1918–липень 1919)

Розпад Австро-Угорської монархії, прозваної “клаптиковою імперією”, відкрив шлях до незалежності її народів. Галичина – східна частина австрійського коронного краю – від початку стала ареною суперництва українського та польського національно-визвольних рухів. Права на неї заявили одночасно Українська національна рада та Польська ліквідаційна комісія. Українці Закарпаття та Північної Буковини тяжіли до своїх братів-галичан, але їхні землі також були об’єктом зазіхання сусідніх народів і держав.

Змагання за першість у Львові виграли українці, які швидко і рішуче встановили контроль над краєм. Ці події увійшли в історію як Листопадовий чин. Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії запроваджував назву нової держави – Західно-Українська Народна Республіка. Однак закріпити успіх галичани не змогли. Після місяця затятих боїв українці були змушені залишити свою столицю. Утворився протяжний українсько-польський фронт. Спочатку бої носили позиційний характер. Це надало змогу ЗУНР облаштувати державні справи: провести реформи, сформувати дієвий уряд, адміністрацію, військо.

Допомога Києва, на яку розраховували державні мужі ЗУНР, підписуючи Акт Злуки 22 січня 1919 року, не допомогла виграти війну з Польщею. Зміцнілі польські війська за підтримки переможної Антанти окупували майже всю Східну Галичину. Відчайдушний контрнаступ – Чортківська офензива – лише ненадовго виправив ситуацію. Врешті уряд і армія ЗУНР були змушені перетнути Збруч і об’єднатися із силами Директорії на Поділлі.

У 1921 році після кількох воєн радянської Росії з УНР майже вся територія України опинилася під контролем окупанта. Ризький мир, підписаний у березні того ж року між радянськими урядами Росії й України та Польщею, фактично поховав самостійницькі плани урядів УНР і ЗУНР. Раніше, 1918-го Румунія окупувала Буковину, 1919-го до Чехо-Словаччини відійшло Закарпаття. Долю Східної Галичини було вирішено 1923 pоку на Паризькій конференції – її приєднано до Польщі.

Попри те, що до середини 1920-х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох держав, питання єдності української нації вже ніколи не ставилося під сумнів. Саме під час Української революції було проголошено незалежність України, продемонстровано можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу. Це був вагомий і багато в чому трагічний досвід державницько-правової розбудови України.

Українській політичній еліті не вдалося повною мірою втілити в життя ідею відродження державності. Це обумовлено не лише зовнішніми геополітичними чинниками, небажанням держав – переможниць у Світовій війні бачити Україну самостійною, а й проблемами внутрішнього характеру. Йдеться про недостатню консолідацію суспільних верств, гострі ідейні протиріччя політичної еліти, недооцінку значення збройних сил у захисті державного суверенітету, кволість мобілізаційних зусиль урядів, прорахунки у виборі стратегічних союзників.

ІІІ. Хронологія основних подій

1917 рік

17 березня

Утворення Української Центральної Ради

19-21 квітня

Відбувся Всеукраїнський національний конгрес

1 травня

Формування Першого українського полку імені Богдана Хмельницького; початок творення українських збройних сил

23 червня

Проголошення Першого Універсалу Української Центральної Ради та автономії України

28 червня

Утворення Генерального Секретаріату Української Центральної Ради і першого українського уряду

16-20 жовтня

Проведення Всеукраїнського з'їзду вільного козацтва в Чигирині

20 листопада

Проголошення Української Народної Республіки

5 грудня

Заснування Української академії мистецтв

9 грудня

Розпочалося засідання Першого Курултаю кримськотатарського народу

15 грудня

Створення Генерального Суду УНР (правонаступник – Верховний Суд України)

17 грудня

Початок російської агресії проти УНР

22 грудня

Створення Головної скарбниці УНР (тепер – Державна казначейська служба України) та Українського державного банку (нині – Національний банк України)

1918 рік

22 січня

Проголошення незалежності Української Народної Республіки

29 січня

Бій під Крутами

9 лютого

 

Підписання Берестейського мирного договору між УНР і державами Четверного союзу

25 лютого

Затвердження Тризуба державним гербом Української Народної Республіки

1 березня

Запровадження грошової одиниці УНР – гривні

26 березня

Створення Українського телеграфного агентства (попередник сучасного державного інформаційного агентства України “Укрінформ”)

22 квітня

Звільнення Криму від більшовиків

29 квітня

Ухвалення Центральною Радою Української Народної Республіки основного закону –  Конституції УНР

29 квітня

Проголошення Української Держави (Гетьманату Павла Скоропадського);

створення Українського військово-морського флоту

30 травня

Ухвалення Закону про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі (нині – присяга державного службовця)

6 жовтня

Відкриття у Києві Українського народного  університету

22 жовтня

Відкриття Кам’янець-Подільського  державного українського університету

1 листопада

Листопадовий чин – українське повстання у Львові, внаслідок якого проголошено Західно-Українську Народну Республіку

14 листопада

 

Створення Директорії Української Народної Республіки;

заснування Української академії наук

14 грудня

Відновлення Української Народної Республіки

1919 рік

22 січня

Проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки

Квітень

Розгортання українського антибільшовицького повстанського руху

7 червня

Початок наступальної військової операції Української Галицької Армії “Чортківська офензива”

11 серпня

Початок походу українських армій на Київ–Одесу

6 грудня

Початок Першого Зимового походу Армії УНР

1920 рік

21 квітня,

24 квітня

Підписання Варшавського мирного договору між УНР і Польщею, політичної і військової конвенції, за якими УНР визнано незалежною державою

25 квітня

 

Перехід Збруча і початок наступу на Київ об’єднаних польсько-українських збройних сил

7 травня

 

Вступ до Києва  об’єднаних польсько-українських військ, звільнення міста від більшовиків

5 травня

Проголошення Всеукраїнською православною Церковною радою автокефалії Української православної церкви

29–31 серпня

Героїчна оборона Замостя, де відзначилися вояки VI січової стрілецької

дивізії під командуванням Марка Безручка

Вересень

Початок творення Української військової організації

10 листопада

Відступ за Збруч Армії УНР під натиском військ більшовицької Росії. Окупація більшовиками усієї території центральної та східної України

1921 рік

Січень

Засновано партизансько-повстанський Штаб при Головній Команді військ УНР

9 січня

Створення Ради Республіки Державного центру УНР на еміграції

3 лютого

Початок роботи Ради Республіки – вищого законодавчого органу влади  УНР на еміграції у Тарнові (Польща)

18 березня

Підписання Ризького мирного договору між РРФСР і УРСР з одного боку, і Польською Республікою з іншого, яким встановлено радянсько-польський кордон. Українські землі були розділені між Польшею і більшовицькою Росією

Липень

Заснування у Львові Таємного українського університету

25 вересня

Замах члена Української військової організації Степана Федака на главу Польської держави Юзефа Пілсудського у Львові

11 жовтня

Початок роботи Всеукраїнського православного собору в Києві, який завершив організаційне оформлення Української автокефальної православної церкви, затвердив автокефалію й обрав  митрополитом УАПЦ Василя Липківського

26 жовтня

Початок Другого Зимового походу Армії УНР – військового антибільшовицького рейду із території Польщі

21–23 листопада

Розстріл вояків Армії УНР біля села Базар на Житомирщині

Осінь

Початок масового голоду, що охопив південні регіони України.

ІV. Рекомендації щодо форм і методів проведення відповідних заходів

До 100-ліття початку Української революції, а також протягом 2017–2021 років у загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах мають бути проведені урочисті культурно-мистецькі заходи, тематичні виховні години, спрямовані на донесення інформації про ті події. Однією із форм ушанування може бути урок “На порозі нової України”, Тиждень історії “Відродження нації” як ефективний засіб опанування нового матеріалу, підвищення пізнавального інтересу, стимулювання творчої активності школярів із зазначеної теми.

Мета проведення заходів:

  • поглибити знання учнів про ключові події Української революції 1917–1921 років, політичних, громадських, військових, культурних діячів того періоду українського державотворення;
  • звернути увагу на актуальність ідей суверенності та соборності держави, її територіальної цілісності як головних чинників розвитку України;
  • активізувати пізнавальний інтерес учнів до засадничих події революції та боротьби за державність;
  • розвивати різні види вмінь, навичок, творчого мислення – основи формування громадянської, історичної та національної свідомості школярів;
  • формувати активну громадянську позицію учнів і почуття патріотизму.

Надані матеріали можуть бути використані при вивченні тем “Початок Української революції (1917 р. – квітень 1918 р.)”, “Боротьба за українську державність (квітень 1918 р. – 1921 р.)” з курсу “Історія України” для 10 класу, а також під час підготовки до ЗНО.

Орієнтовний структурно-методичний аналіз тем Далі читайте тут

Категорія: Виховні години | Додав: O_K (13.03.2017)
Переглядів: 407 | Теги: історія, Украіна, революція, Українська революція 1917–1921 рокі | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук на сайті

Пошук схем
РадиоЛоцман - поисковая машина схем в www

Facebook

Свято дня
Календар України

Погода

Друзі сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2017 Створити безкоштовний сайт на uCoz