Мільйони людей зобов'язані своїм життям тим, кого вони ніколи не бачили - донорам, що добровільно здають кров, не одержуючи за це будь якої винагороди. 14 червня 2004 року за рекомендаціями ВООЗ відзначається як Всесвітній День донора крові. У цей день заплановано провести урочисті нагородження донорів, що набули статусу „Почесних донорів України"; організувати „круглі столи", прес-конференції, тематичні телепередачі з донорської тематики; провести благодійні акції на підтримку одиноких і хворих ветеранів донорського руху; випуск агітаційних матеріалів з пропаганди донорського руху; виступи з лекціями медичних працівників перед учнівською молоддю, студентами на донорську тематику тощо. 

     День народження Нобелівського лауреата Карла Ландштейнера, що відкрив систему груп крові ABO, було обрано як День донора трьома організаціями, що виступають за добровільну безоплатну здачу крові: Міжнародною федерацією суспільств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародною федерацією організацій донорів крові і Міжнародним товариством по переливанню крові. До цих організацій приєдналася Всесвітня організація охорони здоров'я. У цілому ці організації представлени 192 державами, 181 національним товариством Червоного Хреста і Червоного Півмісяця і 50 добровільними національними організаціями донорів крові, а також фахівцями з переливання крові в усьому світі. 60 років тому в Радянському Союзі було засноване звання "Почесний донор СРСР", у 1995 році - „Почесний донор України", а у 2001 році - „Заслужений донор України". В Україні є близько 50 тисяч чоловік, що набули статусу „Почесний донор України" і 16 „Заслужених донорів України", а це люди, якi безоплатно здали кров або її компоненти в кiлькостi 100 i бiльше разових максимально допустимих доз.

     Проблема донорства крові та її компонентів має стати однією з пріоритетних для держави і ключових для вітчизняної охорони здоров'я. Але в останнє десятиліття донорство переживає значний спад, що, насамперед, зв'язано зі складною соціально-економічною ситуацією, погіршенням епідемічної ситуації, зокрема зростання захворюваності на Гепатит В та С, ВІЛ-інфекцію - хвороби, що передаються парентеральним шляхом, ліквідацією колишньої планової системи організації донорства, практично припиненням пропаганди донорства в засобах масової інформації, невиконанням зобов'язань держави по пільгах, наданим донорам, украй незадовільним фінансуванням установ служби крові тощо.

     З врахуванням соціально-економічних умов, що змінилися, необхідне вживання заходів по розширенню соціальної бази безоплатного донорства, пошукові моральних стимулів до донорства. Потрібна розробка національних програм пропаганди безоплатного добровільного донорства, орієнтованих на різні вікові і соціальні групи суспільства тощо. До роботи з донорським контингентом повинні активно залучатися Українське товариство Червоного Хреста, інші громадські і медичні організації. Донорський рух потребує підтримки представників органів державної влади всіх рівнів, відомих політиків, артистів, підприємців.

     Сподіваємось, що Всесвітній день донора крові дозволить у більшому ступені усвідомити значення добровільної здачі крові і буде сприяти тому, що більше число людей стануть регулярними донорами крові.