У 2014 році випадає на 29 червня

Щорічно в кінці весни — початку літа весь православний світ, у тому числі Україна, святкує день Вознесіння на небо бога Ісуса Христа – свято, яке належить до числа найбільших дванадцяти празників у Церковному році. Свято відраховується від закінчення Великодня — Вознесіння Господнє відзначається на 40-й день, у четвер шостого тижня після нього.

Згідно до священного писання, всі найважливіші події відбуваються на 40-й день після важливих звершень. Наприклад, немовлята приносяться в храм до Бога на 40-й день, а також вважається, що Ісус повинен був увійти в храм Господній як Спаситель людей також на 40 день після свого «другого народження», Воскресіння.

Свято особливо широко відзначається віруючими, так як в ньому як не можна краще відображена суть віри: необхідність гідно закінчити земний шлях, щоб піднестися в свій новий Небесний будинок, будинок вічного і блаженного життя.

У день свята Церква згадує євангельські події, пов’язані з останнім моментом перебування Христа на землі після Його Воскресіння. Наближалося свято єврейської П’ятдесятниці, і учні Христа повернулися з Галілеї до Єрусалима. Як свідчить євангельський переказ, упродовж сорока днів після Воскресіння Христос не раз являвся апостолам, навчаючи їх. На сороковий день Він востаннє з’явився апостолам, пообіцявши, що скоро зійде на землю Святий Дух. Потім Спаситель вивів своїх учнів з Єрусалима на Єлеонську гору, благословив їх, піднімаючись у небо, і зник за хмарами.

Свідками вознесіння Христа були Богородиця та апостоли, про що докладно розповідається в Євангеліях від Марка та Луки і в Діяннях Святих Апостолів.

Церква вчить, що Вознесінням завершилося земне служіння Ісуса Христа. Він у своїй особі підніс людську природу до престолу Бога-Отця

За народною традицією це день розквіту весни та її переходу в літню пору. Зазвичай увечері розпалюються величезні багаття, як символ яскравої природи, що розкривається у повній своїй красі, а також водять хороводи. У цей день також часто відвідують своїх померлих родичів — щоб порадіти їх вознесінню у Царство Небесне.

За народними прикметами, гарна погода на Вознесіння віщує добрий врожай, а сльота – недорід. На таке велике свято негоже було братися за важку роботу, тому селяни родинами йшли в поле оглядати посіви, бо “жито під цю пору вже колос викидає”.

Вважалося, що на Вознесіння, яке подекуди в народі називають Вшестям, найкраще росте будь-яке зело. Чи у полі, чи в лісі, чи в саду “все зноситься від землі до неба”. Щоб не заважати його благословенному буянню, селяни у цей день не працювали, а лишень посилали молитву Творцеві.

У деяких регіонах України цього дня господині випікали спеціальне обрядове печиво “Христові драбинки” - “щоб було легше Христові вилізти на небо”. Був звичай нести “драбинки” на могилки і поминати небіжчиків.

Випікали й поминальні паски та фарбували крашанки, але їх вже не освячували в церкві.

За матеріалами Інтернету

За матеріалами Інтернету