19 червня 1924 - 22 червня 2003

білоруський письменник і громадський діяч, учасник Великої Вітчизняної війни

Більшість творів - повісті, дія яких відбувається під час Великої Вітчизняної війни і в яких показано моральний вибір людини в найбільш драматичні моменти життя.

Біографія

Народився 19 червня 1924 в селі Бички Ушачского району Вітебської області в селянській родині. З дитинства захоплювався малюванням. Закінчив 8 класів школи в с Кубличі, потім навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища (1939-1940) і в школі ФЗН (до травня 1941). У червні 1941 екстерном склав іспити за 10 клас.

Війна застала його на Україну, де він брав участь в оборонних роботах. Під час відступу, в Бєлгороді, відстав від своєї колони і був заарештований і мало не розстріляний як німецький шпигун. Воював у складі армійського інженерного батальйону. Взимку 1941-1942 жив на ст. Салтиковка і в місті Аткарську Саратовської області, навчався в залізничній школі.

Покликаний в армію влітку 1942, закінчив Саратовське піхотне училище. Восени 1943 присвоєно звання молодшого лейтенанта. Брав участь у боях за Кривий Ріг, Олександрію, Знам'янку. Під час Кіровоградської операції поранений в ногу і живіт (помилково був записаний як загиблий); події після поранення послужили основою повісті «Мертвим не боляче». На початку 1944 три місяці перебував у госпіталі. Потім брав участь у Яссько-Кишинівській операції, звільненні Румунії. З діючою армією пройшов по Болгарії, Угорщини, Югославії, Австрії; старший лейтенант, командир взводу полкової, потім армійської артилерії. Про війну в книзі спогадів «Довга дорога додому» (2003) згадував так:

Після демобілізації жив у Гродно (з 1947). Друкувався з 1947, працював у майстернях, а також в редакції обласної газети «Гродненська правда» (до 1949). У період з 1949 по 1955 знову служив в Радянській армії, в 1955 остаточно демобілізувався у званні майора. З 1955 до 1972 знову працював у «Гродненської правді». З 1959 член Спілки письменників СРСР. У 1972-1978 секретар Гродненського відділення Спілки письменників УРСР. У 1978 переїхав до Мінська.

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР в 1978-1989. У 1988 став одним із засновників Білоруського народного фронту. У 1989 обраний депутатом З'їзду народних депутатів СРСР, увійшов у Міжрегіональну депутатську групу. Був президентом білоруського ПЕН-центру. У 1990-1993 президент Об'єднання білорусів світу «Бацькаўшчина» (укр.Отечество). У жовтні 1993 підписав відкрите «лист 42-х».

З кінця 1997 жив за кордоном - спочатку, на запрошення ПЕН-центру Фінляндії проживав в околицях Хельсінкі, потім, отримавши запрошення ПЕН-центру ФРН, переїхав до Німеччини , а потім до Чехії. Повернувся на Батьківщину лише за місяць до смерті.

Народний письменник Білорусі Василь Биков помер 22 червня 2003 року в 20 годин 30 хвилин у реанімаційному відділенні онкологічного госпіталю в Боровлянах, під Мінськом. Похований на Східному кладовищі в Мінську.

Творчість

Популярність В. Биковим принесла повість «Третя ракета» (1962). Також в 60-і роки опубліковані стали всесвітньо відомими повісті «Альпійська балада», «Мертвим не боляче»; в 70-е - «Сотников», «Обеліск», «Дожити до світанку», «Піти і не повернутися».

Повість «Облава» була опублікована в журналі «Новий світ» у 1990 році.

Більшість своїх творів Василь Биков писав по-білоруськи, багато хто з них сам перекладав на російську. Його літературні праці перекладені на багато мов світу.

Твори

• Вовча зграя (1974) - повість
• Сваякі (1966)
• Полюби мене, солдатик (1996) - повість
• Знак біди (1982) - повість
• Крижова шлях (1998) - збірник статей та інтерв'ю
• Мертвим не боляче (1965) - повість
• Крутий берег річки - повість
• Облава (1986) - повість
• На сцяжине жицця (1958)
• Фронтова сторінка (1960)
• У тумані (1987) - повість
• Піти і не повернутися (1978) - повість
• Сотников (1970) - повість
• здради (1961) - повість
• Альпійська балада (1963) - повість
• Обеліск (1971) - повість
• Стужа (1991) - повість
• Афганець (Година шакалів) (1998) - повість
• Западня (1962) - повість
• Болото (2001) - повість
• праклятимі вишиня (1968) - повість
• Вовча яма (1999) - повість
• На крижа (1992) - збірник статей та інтерв'ю
• Довга дорога додому (2002) - книга спогадів
• Пахаджане (1999) - цикл оповідань
• Журавлиний крик (1959) - повість
• Естафета (1959)
• Апошні баец (1958/2007) - повість
• Бліндаж (1987/2007) - повість
• Третя ракета (1962) - повість
• Його батальйон (1975) - повість
• Кар'єр (1986) - роман
• Дожити до світанку (1972) - повість
• Круглянська міст (1968) - повість
• Хід Канемо (1960) - збірник

Екранізації і постановки

Кіно-і телефільми

• «Сходження» (1976) - за повістю «Сотников»
• «Круглянська міст» (1989) - за однойменною повістю
• «Одна ніч» (1989) - за однойменною повістю
• «Вовча зграя» (1975) - за однойменною повістю
• «Третя ракета» (1963) - за однойменною повістю
• «На чорних лядах» (1995) - за розповідями «На чорних лядах»,               «Перед кінцем»
• «Знак біди » (1985) - за однойменною повістю
• «Його батальйон » (1989) , 2 серії - за однойменною повістю
• «Приречені на війну» (2008) - за повістю «Піти і не повернутися»
• «Фрузя» (1981) - за оповіданням «На стежці життя »
• « Пастка »(1966) - за однойменною повістю
• « Довгі версти війни »(1975), 3 серії -«Журавлиний крик »,«Проклята висота »,«На сході сонця »
• «Альпійська балада» (1966) - за однойменною повістю
• «Дожити до світанку», (1975) - за однойменною повістю
• «Обеліск» (1976) - за однойменною повістю

Музичні твори

• Опера « Стежкою життя »(1980, музика Генріха Вагнера, по « Вовчої зграї »)
• Балет «Альпійська балада» (1967, музика Євгена Глібова)

Нагороди

• Народний письменник Білорусі (1980)
• орден Трудового Червоного Прапора (1974)
• Державна премія СРСР (за повісті «Дожити до світанку» і «Обеліск»; 1974)
• орден Вітчизняної війни 1 ступеня (1985)
• Орден Леніна (1984)
• орден Червоної Зірки (1944)
• Герой Соціалістичної Праці (1984)
• орден Дружби (1994)
• Медалі, в тому числі:
  • Ювілейна медаль «Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.."
  • Медаль Франциска Скорини (1994)
  • Ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.."
  • Ювілейна медаль «Сорок років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.."
  • Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.."
  • Ювілейна медаль «Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.."
• Державна премія БРСР імені Якуба Коласа (за повісті «Вовча зграя», «Його батальйон»; 1978)
• Літературна премія БРСР імені Якуба Коласа (за повість «Третя ракета»; 1964 )
• Ленінська премія (за повість «Знак біди»; 1986)

За матеріалами Інтернету