Свята Трійця – 8 червня - 4 Червня 2014 - Бібліотека ДРПБК
П`ятниця, 09.12.2016, 21:16
Бiблiотека Днiпропетровського радіоприладобудівного коледжу
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Рекомендуємо

Форма входа

Хмарка тегів
Інтернет бібліотека вищого закладу освіти відкритий доступ ВИшивка ВНЗ Болонський процес ВУЗы Украины Bologna Process Бо-лонский процес Українська література Письменник education europe Болонский процес выставка день библиотекаря інформаційні технології акції бібліотека відпустка історія виставка Еллан-Блакитний Іноземна мова онлайн образование онлайн освіта англійська мова english английский язык освітні сервіси google физика відеолекції видеолекции facebook 200 років Тарас Шевченко Ліна Костенко Освіта Європа 2014 ДРПБК 2014/2015 навчальний рік підручники Графік 2014-2015 видача підручників скачати ЛІТЕРАТУРА Ювілей 120 років Бажан 3ds max AutoCAD Autodesk Fusion 360 Ultimate Inventor Professional Maya Revit автоматичне оформлення списку літер #Грибоедов220 журнал Chip Computer Bild Computerworld Linux Format Upgrade Windows IT Pro/RE #Пастернак125 125 лет 85 років бібліотека ДРПБК день вишиванки Ukrainian Embroidery видача книг 10 - 11 клас Гудзик роман Акція Бібліотека українського воїна 30-та річниця Чорнобильської катаст булгаков Валер'ян Підмогильний Франко160 Іван Франко письменники Франко ІванФранко 1 червня World Kissing Day 150 РОКІВ англійський письменник фотовиставка Будинок мистецтв onuka радіодиктант новини аудіокнига аудіокниги бойове мистецтво

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 548

Головна » 2014 » Червень » 4 » Свята Трійця – 8 червня
13:58
Свята Трійця – 8 червня

Свята Трійця — важливе поняття у більшості християнських вчень. Це поняття об’єднує разом три особи (три лики, три образи, три прояви) Бога, розглядає сутність Бога в трьох особах. Це поняття використовується більшістю християнських церков. Віра в Святу Трійцю є першою умовою вступу до Світової Ради Церков.

Згідно з символом віри, прийнятим на Першому Нікейському соборі, Бог має три особи: Бог-Отець, Бог-Син і Бог Дух Святий; всі ці особи є, однак, єдиним Богом (різними його проявами), і кожна з них є повністю всемогутнім і єдиним Богом (а не частиною Бога), і серед цих осіб нема більшої або меншої. Бог визнається всемогутнім, вічним і безмежним. Будучи єдиними і неподільними за природою, три постаті Бога, однак, відрізняються походженням та взаємними відносинами. Так, Бог-Отець народжує Бога-Сина, а Сам не походить ні від кого, Бог-Син народжується від Бога Отця, а Дух Святий сходить від Отця (православ’я) або від Отця і Сина (католицизм).

Згідно християнських вчень, Бог-Син прийняв тіло людини і воплотився з Духа Святого і Діви Марії як Ісус Христос з метою спасіння людства.

Догмат Триєдності Бога, як правило, оголошується недосяжним для людського розуму в повному обсязі, і осягається лише «досвідом духовного життя». У зв’язку з цим говорять про Святу Трійцю, як «найбільшу таємницю християнської віри». Також природа Бога, у тому числі те, що сказано у цьому догматі, визнається такою, яку ніколи не зможе пізнати жодне створіння: ні людина, ні ангел.

У Біблії немає безпосереднього викладення вчення про Святу Трійцю, проте є ряд вказівок, що й лягли в основу догмату Святої Трійці. Так ще в Старому Заповіті знаходимо місця, де Бог говорить про себе у множині (напр. Буття 1:26 та Буття 11:6-7).

У Новому Заповіті найбільш чітко вказівка на триєдність подається в Хрещенні Ісуса Христа в Йордані.

Напередодні цього свята, домівку прикрашають зеленими гілками дерев а також вселюють долівку м’ятою, лепехою. Тому що три останні дні тижня перед Трійцею (Зеленого Тижня) та три перші дні Троїцького Тижня (після Трійці) називають Зеленими святами.

За Християнською традицією, Зелені Свята вшановують сотворення всесвіту — цього дня, Господь сотворив Землю і засіяв її зеленню.

Церква святкує Зішесття Святого Духа на апостолів на десятий день після Вознесіння. празник називається також Днем Святої П’ятидесятниці, або ж Трійцею.

П’ятидесятницею він іменується тому, що подія, тут згадувана, сталася на п’ятдесятий день після воскресіння Христового – Пасхи. Як ми знаємо з Писання, упродовж сорока днів по воскресінню Господь Ісус Христос являвся учням Своїм і повчав їх. В самий же день Вознесіння – дав наказ апостолам, щоб не відходили вони з Єрусалиму, а чекали обітниці Божої, “що про неї, – казав, – ви чули від Мене. Іван бо водою хрестив, ви ж охрещені будете Духом Святим через кілька тих днів…” І тоді ж, на сороковий день, сталося славне вознесіння Господа на небо на очах усіх учнів Його.

Дотримуючись наказу Божого, апостоли залишилися в Єрусалимі в очікуванні даної їм обітниці. І ось настав десятий день після Вознесіння. У євреїв тоді було велике свято П’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Усі апостоли з Богородицею та іншими учнями разом знаходилися в одній світлиці у Єрусалимі. Була третя година дня за єврейським ліком (за нашим – дев’ята година ранку). Євангеліст Лука у книзі “Діяння святих апостолів” так змальовує подальші події:

Раптом “…нагло зчинився шум із Неба, ніби буря раптово зірвалася і переповнила увесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. А коли оцей гомін зчинився – зібралося безліч народу, та й дивувалися, бо кожен з них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!.. Усі ж побентежилися та й дивувалися, та й казали один до одного: «Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен з нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?.. – усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!»

І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: «Що ж то статися має?..” (див. Діяння, 2 розділ, 1–13 вірші).

Це був 34-й рік по різдві Христовім. Таким був початок проповідування Євангелії і, фактично, початок діяльності новозавітної церкви Божої, – початок благовіствування через святих апостолів перше в Юдеї, а потім і в усьому світі.

Зішесття Святого Духа на апостолів відзначається як одне з дванадцяти найбільших церковних свят, і має назву також Дня Святої Трійці. Трійцею воно зветься тому, що саме в цей день відкрилася світові уся повнота дії Пресвятої Трійці, і люди навчились поклонятися й прославляти три лиця (грецькою – “іпостасі”) Єдиного Божества: Отця, Сина, Святого Духа. Бог Отець послав Сина на землю; Син явив нам шлях до Отця – дорогу смирення, настановив нас любити Бога і ближніх, постраждав на хресті за наші гріхи, воскрес і вознісся на небо, обіцяючи учням послати Духа Святого, Утішителя; і тепер Цей Утішитель зійшов на учнів, і наповнює засновану Христом Церкву.

У чому полягає духовна символіка дня П’ятидесятниці? Це зішесття має статися у серці кожного християнина як акт довершеності Божого спасіння.

В Пресвятій Трійці проявляється уся повнота благодаті Господньої, що подається людині через хрещення, тобто через повне занурення (церковнослов’янською “хрещення” – грецькою “баптисма” – українською “повне занурення”) в слово, віру й благодать Божу в Ім’я Отця, Сина, Святого Духа.

Коли ми приймаємо Бога Господом (володарем, господарем) свого життя – повністю занурюємося у віру, що від слухання слова Божого, ставимо Отця Небесного на перше місце у своєму житті, цілковито покладаємося, віддаємося на волю Божу – то ми, таким чином, духовно хрестимось в Ім’я Отця. Але цього мало. Необхідно хреститись – інакше кажучи, повністю зануритись – і в Ім’я Сина, себто восиновити, реалізувати у своїй плоті, в своєму житті цю віру смиренну, що чинна любов’ю; принести конкретні плоди її, бо ж “віра без діл – мертва”. І на завершення заповітне хрещення це має відбутися в Ім’я Духа Святого – як одухотворення віри, як занурення у благодать духовного містичного досвіду, як оспівування і розповсюдження її навколо себе.

В цьому суть явлення Трійці одноістотної і нероздільної в людині: увірувати, втілити віру в своєму житті, і так здобути силу Духа Святого, духовну енергію Божу. І отримати таким чином життя вічне, прийшовши дорогою праведності до миру й радості у Дусі Святім, до небесного Божого царства, що постало воно в Силі. В цьому – духовна суть свята Трійці.

Перший день П’ятидесятниці, неділю, церква присвячує переважно на славу усієї Пресвятої Тройці, і цей день в народі називається Троїцьким Днем. Другий же, понеділок – на похвалу Духа Святого, від чого й зветься він Духовим Днем.

На свято прийнято прикрашати храми й власні домівки зеленню – ароматною лепехою, квітами, віттям дерев. Під час же богослужіння вірні стоять у церкві з квітами у руках, висловлюючи тим самим радість і вдячність Богові за духовне наше життя. Квіти та зелень – символ життя – є свідченням визнання та прославлення життєдайної сили Животворчого Духа.

Згідно з наукою про богослужіння, літургикою, свято П’ятидесятниці встановлене самими апостолами. Після зішестя Святого Духа вони щорічно відзначали його і заповідали згадувати усім християнам. Уже в Постановах Апостольських є пряма заповідь празнувати Святу П’ятидесятницю.

Тропар свята звучить так: “Благословенний Ти, Христе Боже наш, що рибаків премудрими явив, пославши їм Духа Святого, і ними весь світ уловив. Людинолюбче, слава Тобі!”

  

 

 

 

За матеріалами Інтернету

Переглядів: 225 | Додав: fedor | Рейтинг: 0.0/0
Пошук на сайті

Пошук схем
РадиоЛоцман - поисковая машина схем в www

Facebook

Свято дня
Календар України

Погода

Архів записів

Друзі сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2016 Створити безкоштовний сайт на uCoz