Потсдамська конференція — конференція керівників трьох союзних держав-переможниць у Другій світовій війні — СРСР, США, Великої Британії.
Відбувалася від 17 липня до 2 серпня 1945 року. Радянський Союз представляв Й. Сталін, Англію на початку конференції - У. Черчілль, згодом К. Еттлі (якій переміг на виборах у Великобританії), делегацію США очолював новий президент країни Г. Трумен (Т. Рузвельт помер 12 квітня 1945 p.).
Були розроблені принципи політики союзників щодо Німеччини: 4Д = демілітаризація, демократизація, декартелізація й денацифікація. Було вирішено розпочати підготовку мирних договорів з Німеччиною та її колишніми союзниками в Європі, для чого було створено Раду міністрів закордонних справ (РМЗС) США, СРСР, Англії, Франції та Китаю. На ній були прийняті рішення про знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон Польщі, про вступ СРСР у війну проти Японії та розглянуті інші питання. Був утворений Міжнародний трибунал для покарання головних воєнних злочинців.
За підсумками конференції Німеччину було поділено на чотири зони окупації, кожна з яких відповідно контролювалася командуванням військ СРСР, США, Англії та Франції. Були зафіксовані нові німецькі кордони.
Від імені глав урядів Великобританії, США, Китаю була виголошена Потсдамська декларація, яка вимагала капітуляції Японії. Японський уряд відхилив цю вимогу.
Головною сферою обговорень були європейські справи, насамперед те, що стосувалося всебічного вирішення «німецького питання».
Оцінюючи досягнуті в Потсдамі домовленості: вони зафіксували об'єктивне співвідношення сил та інтересів — насамперед великих держав — на момент укладання відповідних угод. Адже територіальний устрій у більшості частин Європи залишається в основному таким, яким його було встановлено в Потсдамі.
2 серпня Потсдамська конференція завершила свою роботу.
Потсдамська конференція : підсумки
Багато в чому рішення, прийняті в 1945, повторювали ідеї Ялтинської конференції, але в більш докладної, деталізованої формі.
У результаті переговорів були встановлені політичні та економічні принципи післявоєнного устрою та ставлення до Німеччини. Для управління їй була створена контрольна рада з чотирьох командувачів окупаційними військами.
Документально рішення зустрічі були зафіксовані Потсдамською декларацією, в якій прописувалася умова беззастережної капітуляції Японії. Сталін підтвердив зобов’язання розпочати війну з Японією не пізніше ніж через три місяці після того, як завершиться Потсдамська конференція.
Східні кордони Німеччини були перенесені на захід до лінії Одер-Нейсе. Це скоротило територію країни на чверть.
На схід від цього кордону знаходилися землі Сілезії, Східної Пруссії і частини Померанії. Переважно це були сільськогосподарські райони (крім Верхньої Сілезії, що була великим центром важкої промисловості Німеччини).
До СРСР відійшли землі Східної Пруссії разом з Кенігсбергом (був перейменований в Калінінград). На її території створювалася Калінінградська область РРФСР.
В останній день були підписані всі основні рішення врегулювання післявоєнних питань. Не запрошена на зустріч Франція 7 серпня 1945 схвалила, хоча і з деякими застереженнями, всі ці рішення.
В даний час в палаці Цеціліенхоф, в якому пройшла Потсдамська конференція, розміщений меморіальний музей, присвячений цій події, а також розташований сучасний готель.
Потсдамська конференція мала дуже важливе міжнародне значення. По-перше, вона врегулювала найскладніші міжнародні проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків війни в Європі. По-друге, конференція продемонструвала можливість досягнення єдності великих держав антигітлерівської коаліції в мирний час, як і в роки війни. По-третє, рішення Потсдамської конференції стали програмою післявоєнного устрою Європи.
За матеріалами Інтернету
За матеріалами Інтернету
За матеріалами Інтернету
|