Середа, 22.11.2017, 12:43
Бiблiотека  коледжу радіоелектроніки
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Рекомендуємо

Форма входа

Хмарка тегів
Інтернет ВИшивка ВНЗ Болонський процес ВУЗы Украины Bologna Process Українська література Письменник education europe выставка день библиотекаря інформаційні технології акції виставка Еллан-Блакитний історія Іноземна мова онлайн образование онлайн освіта англійська мова english английский язык освітні сервіси google физика facebook Тарас Шевченко 200 років Ліна Костенко Освіта Європа 2014 ДРПБК 2014/2015 навчальний рік підручники Графік 2014-2015 скачати ЛІТЕРАТУРА Ювілей 120 років 3ds max AutoCAD Autodesk Fusion 360 Ultimate Inventor Professional Maya Revit автоматичне оформлення списку літер #Грибоедов220 журнал Chip Computer Bild Computerworld Linux Format Upgrade Windows IT Pro/RE #Пастернак125 125 лет бібліотека ДРПБК 85 років викладачам день вишиванки Ukrainian Embroidery 10 - 11 клас Гудзик роман Акція 30-та річниця Чорнобильської катаст Франко160 Іван Франко письменники Франко ІванФранко 1 червня World Kissing Day 150 РОКІВ англійський письменник фотовиставка onuka радіодиктант українська мова новини аудіокнига аудіокниги академічна доброчесність антиплагіат академічна чесність плагіат конкурс літературний календар Історія України рік Японії Фудошинкан Англійська Історик бібліограф бібліотека 55 років ДРПБК

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 557

Головна » 2014 » Січень » 30 » Ярослав Мудрий (978-1054), державний, політичний діяч, Великий князь Київської Русі – 960 років від дня смерті
10:08
Ярослав Мудрий (978-1054), державний, політичний діяч, Великий князь Київської Русі – 960 років від дня смерті
 
                                        ...Заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті Ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих Воротах,
                                                         а потім монастир Святого Георгія і святої Ірини, і стала при ньому віра християнська плодитися і поширюватися...
                                                                                                                                                                                                                        «Повість минулих літ»
 
     Великий князь київський, син Володимира Святославича, святителя Київської Русі, народився близько 978 року. Матір'ю його була донька полоцького князя Рогволода Рогнеда. Після прийняття Володимиром християнства (988 рік) Ярослава охрестили під ім'ям Юрія (Георгія). У 988-му батько посадив його намісником у Ростові, а у 1010 році — в Новгороді. У 1015 році Володимир помер. На престол у Києві сів Володимирів старший син Святополк, який, перебуваючи у Вишгороді, першим дізнався про смерть батька. Він підступно вбив своїх братів — Бориса, Гліба та Святослава — і захопив владу. Ярослав тривалий час (1015-1019) веде боротьбу за київський стіл. 1019 року він переміг Святополка, прозваного в народі Окаянним, і став великим князем київським. Після Святополка за князювання з Ярославом боровся його молодший брат Мстислав. Після військового протиборства 1023-1026 рр. два брати — Ярослав і Мстислав — разом керували країною. На Русі зародилась нова система врядування — дуумвірат, що позитивно позначилось на внутрішньому розвитку руських земель.
Після смерті Мстислава 1036 року Ярослав зробився одноосібним володарем Київської Русі. В тому ж році, за літописом, Ярослав Мудрий остаточно розгромив біля Києва печенігів, і вони після піввікових нападів більше не чіпали Русі. У 1043 р. блискучі військові успіхи були дещо затьмарені невдалим походом на Візантію. Конфлікт поглибився й тим, що Ярослав призначив київським митрополитом не грека з Константинополя, як було прийнято, а свого сподвижника Іларіона. Ситуація налагодилась лише через декілька років, коли син князя Всеволод одружився з донькою візантійського імператора.
                                                                
                                                   Володимир Святославич (958?-1015)                               Рогнеда Рогволодовна (960?-1000?) княжна полоцька, одна з дружин  
                                          (Володимир І Великий) Великий князь Київський                             Великого князя Київського Володимира Святославича
     Під час цього конфлікту, намагаючись заручитися підтримкою західних та скандинавських країн, київський князь влаштував ряд династичних шлюбів з найбільшими королівськими домами Європи. Взагалі, династичні шлюби стали для родини Ярослава дієвою зброєю, за допомогою якої вирішувались політичні проблеми, скріплювались мирні договори, розширювався вплив слов'янської держави, зміцнювався її авторитет. Ярослава називали тестем та сватом Європи. У князя та його дружини Інгігерди (християнське ім'я — Ірина) було шість синів та три доньки.
     За час свого майже сорокарічного князювання Ярослав доклав багато зусиль для централізації князівської влади навколо Києва та зміцнення держави.
     На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські, тобто галицькі, міста і Белзьку волость, провів успішні походи проти ятвягів та литовців. Розбудував Київ, заклав величний храм Святої Софії, а в ньому заснував бібліотеку та книгописню, розширив центр столиці — так зване місто Ярослава, де поставив величний князівський палац та потужні укріплення із Золотими воротами і церквою над ними. Спорудив у Києві Георгіївський та Ірининський собори, при яких було засновано монастирі. Ярослав розбудував також Новгород та Полоцьк, де звів собори Святої Софії. У Чернігові спорудив Спасо-Преображенський собор. У 1039 році було засновано Київську митрополію. Ярослав постійно вживав заходів щодо поширення християнства, оскільки розумів його величезне значення у зміцненні князівської влади та консолідації всіх руських земель. Велике значення для розвитку церкви та утвердження християнського світогляду в суспільстві мали ті заходи Ярослава, через які він уперше запровадив канонізацію національних свят.
 
Ірининський собор (макет)
 
      За кількістю населення Русь у Європі поступалася лише Візантійській та Священній Римській імперіям. А Київ став одним із найбагатолюдніших і найкрасивіших міст Європи.
     Таким чином, Київська Русь за часів Ярослава Мудрого посіла одне з центральних місць у системі європейських політичних, економічних, культурних взаємовідносин.
     Але найбільша заслуга великого князя київського перед нащадками, за що вони і прозвали його Мудрим, — це його обачне управління державою, докладання зусиль у справи розвитку вітчизняної культурної традиції, освіти, законотворча діяльність як автора так званої Короткої редакції славнозвісної «Руської правди» (або «Правди Ярослава» — збірника норм давнього руського права, за яким нормувалося життя тогочасного суспільства).
     ...Він любив читати. Бібліотека Ярослава Мудрого, за літописними свідченнями, — перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського Собору в Києві. Час заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті минулих літ» про неї згадується під 1037 роком. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які — «суть реки напояющие вселенную», говорить, що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви». Щодо книжок бібліотеки, літопис наголошує на винятково церковному їх спрямуванні. Очевидно, більшість із них справді були церковними, адже потреба в них диктувалася поширенням на Русі християнства. Однак поряд з церковними перекладалися, очевидно, й книжки, що містили відомості зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати, публіцистичні твори.
 
                      
 
                                                         Золоті ворота. Рисунок російського художника                      Фотографія Золотих воріт 
                                                                         Василя Тімма, 1858 р.                                          (кінець ХІХ — початок ХХ ст.)
 
 
Сучасний вигляд Золотих воріт
 
     Саме вони послужили основою для перетворення Софії Київської на центр літописання і передової думки. Є підстави стверджувати, що бібліотека Софії Київської і книгописна майстерня заклали основу бібліотеки Києво-Печерського монастиря, а також бібліотек інших великих міст Київської Русі. За підрахунками фахівців, книгозбірня Софійського собору налічувала понад 950 томів.
     Помер Ярослав Мудрий у 1054 році у Вишгороді й знайшов вічний спочинок у київському храмі, збудованому ним самим в ім'я Святої Софії, премудрості Божої. Перед смертю Ярослав залишив політичний заповіт, що дійшов до нас у складі «Повісті минулих літ», в якому він встановив принцип старшинства в межах родини, в розподілі земель і політичної влади між спадкоємцями, завдяки якому він сподівався уникнути запеклих родинних чвар і міжусобної боротьби.
Нині його ім'ям названі заклади освіти й культури, вулиці й провулки. У 1995 році Указом Президента України для нагородження громадян за видатні особисті заслуги перед українською державою в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність засновано Орден князя Ярослава Мудрого І, ІІ, III, IV і V ступенів.
 
 
Переглядів: 492 | Додав: fedor | Рейтинг: 0.0/0
Пошук на сайті

Пошук схем
РадиоЛоцман - поисковая машина схем в www

Facebook

Свято дня
Календар України

Погода

Архів записів

Друзі сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2017 Створити безкоштовний сайт на uCoz