Нашого уславленого земляка знають і шанують в усьому світі. За роки війни Іван Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, 120 разів він вступав у двобій з німецькими льотчиками. Ним було збито 62 ворожі літаки. Ім'я Івана Кожедуба занесене до Книги рекордів Гіннеса, як кращого винищувача Другої світової війни за показниками коефіцієнта бойової активності. Його ювілей відзначатиметься громадськістю не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

     Біографічна довідка про тричі Героя Радянського Союзу Маршала авіації Івана Кожедуба.

     Кожедуб Іван Микитович народився 8 червня 1920 р. в с. Ображіївка Шосткинського р-ну в селянській родині. В сім'ї було п'ятеро дітей - Яків, Олександр, Григорій, Мотря і найменший - Іван. Мати Степанида Іванівна вмерла рано, батько Микита Іларіонович часто хворів, тому діти змалечку були знайомі з важкою селянською працею. Після закінчення в 1936 р. семирічної школи в рідному селі він був прийнятий на робітфак Шосткинського хіміко-технологічного технікуму, а в 1938 р. почав навчатись в місцевому аероклубі. У квітні 1939 р. він здійснив свій перший політ над льотним полем аероклубу. Після закінчення навчання в технікумі і аероклубі на початку 1940-го року його приймають до Чугуївського авіаційного училища. В 1941 р. Кожедуб закінчив училище у званні сержанта і, як один з кращих курсантів, був залишений інструктором. Восени 1942 р. після чисельних прохань і рапортів старший сержант Кожедуб був направлений в Москву на пункт збору льотно-технічного складу, звідки потрапив в 240-й винищувальний авіаполк.

     13 березня 1943 р. був направлений на Воронезький фронт. Кожедубу при розподілі бойової техніки дістався літак Ла-5 з написом на борту «Имени Валерия Чкалова» і бортовим номером «75». 6 липня 1943 р. під час боїв на Курській дузі на 40-му бойовому вильоті він збив перший ворожий літак.
23 липня 1943 р. за успішні бойові дії лейтенант Іван Кожедуб одержав першу урядову нагороду - орден Червоного Прапора і був призначений командиром ескадрильї. У вересні 1943 р. Кожедуб брав участь у боях за Дніпро. За 10 днів бойових дій біля Дніпра він знищів 11 ворожих літаків. 4 лютого 1944 р. І.М.Кожедубу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу за 146 бойових вильотів і 20 збитих літаків противника. В травні 1944 р. Кожедуб отримав літак Ла-5Ф, який придбав на свої кошти 70-річний бджільник В.В.Конєв з колгоспу «Більшовик» Сталінградської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     На цьому літаку він збив 8 машин ворога. В день авіації - 19 серпня 1944 р. Іван Кожедуб був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». На цей час на його бойовому рахунку було 48 знищених літаків противника. Тоді ж Івана Микитовича призначили заступником командира 176-го Гвардійського авіаційного полку, який викону­вав завдання методом так званого вільного полювання. Це з'єднання першим отримало нові винищувачі Ла-7. Іван Кожедуб отримав літак з бортовим номером «27». На цьому літаку він збив 17 машин ворога. 19 лютого 1945 р. в бою над Одером Кожедуб знищів реактивний ворожий літак МЕ-262. 17 квітня 1945 р. на п'ятому за день бойовому вильоті І.М.Кожедуб збив два останніх ворожих літаки- винищувачі FW-190. В льотній біографії Кожедуба значиться також два збитих у 1945 р. літаки Р-51 «Мустанг» ВПС США, які атакували його, прийнявши за німецький літак. За період Великої Вітчизняної війни Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, провів 120 повітряних боїв, збив 62 ворожих літака, не враховуючи збиті ним американські літаки.

     18 серпня 1945 р. гвардії майор І.М.Кожедуб був нагороджений третьою медаллю «Золота Зірка». Крім того він нагороджений 2 орденами Леніна, сімома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної Війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Вітчизні в ПС СРСР» III ступеня, багатьма орденами і медалями інших країн. У 1949 р. гвардії підполковник Кожедуб закінчив Військово-повітряну академію, а в 1956 р. - Академію Генштабу. Після закінчення академії Кожедуб був призначений першим замісником начальника Управління з бойової підготовки ВПС, з травня 1958 р. по 1964 р. - був першим замісником командуючого ВПС Ленінградського, а згодом Московського військових округів. З посади командуючого ВПС Московського округа Кожедуба знову перевели на посаду першого замісника начальника Управління з бойової підготовки ПВС. У 1950-1953 рр. він брав участь у війні в Кореї, де командував 324-ю винищувальною дивізією у складі 64-го винищувального авіаційного корпусу. З березня 1951 р. по лютий 1952 р. льотчики дивізії під командуванням Іван Кожедуба отримали 216 перемог, втративши 27 літаків (9 пілотів загинули). До 1970 р. Іван Микитович регулярно літав на винищувачах, освоїв десятки типів літаків та вертольотів. Останні польоти здійснював на літаку МІГ-23. У 1985 р. Кожедубу було присвоєно військове звання - Маршал авіації. Після війни Кожедуб жив у Москві. В 1948 р. одружився, мав двох дітей - сина і доньку. Іван Микитович підтримував зв'язки з Сумщиною. Неодноразово земляки висували його кандидатом у депутати Верховної Ради СРСР.
У с. Ображіївка, на батьківщині Героя, установлено його бронзовий бюст. У 2005 р. в м. Шостка був відкритий музей Івана Микитовича Кожедуба в приміщенні технікуму де він навчався.

     Він - почесний громадянин м. Суми. Його іменем названо Сумський міський парк, біля входу установлено пам'ятник льотчику. Літак І.М.Кожедуба - «Ла-7» (бортовий №27) експонується в музеї ВПС в м. Моніно, в Москві є вулиця Маршала Кожедуба.
     12 серпня 1991 р. Іван Кожедуба не стало, він похований на Новодівичому кладовищі в Москві.