Сухопутні війська (СВ) — вид Збройних Сил, приз­начений для ведення бойових дій переважно на суходолі, най численніший і найрізноманітніший щодо озброєння та способів бойових дій. 

     Формування власних Сухопутних військ в Україні почало здійснюватися 12 грудня 1991 р., після підписан­ня Президентом України Указу про Збройні Сили Укра­їни. З 1 грудня 1997 р. Сухопутні війська мають три оперативні командування — Південне, Західне і Північне; крім того, 5 армійських корпусів, 11 танкових та механі­зованих дивізій, 7 окремих механізованих бригад, 2 ар­тилерійські дивізії', близько 40 бригад різних родів військ і служб, а також частини тилового і технічного забез­печення .

     На початку 1997 р. затверджено Державну програму розвитку і будівництва Сухопутних військ. У ній визна­чено чисельність, систему підготовки офіцерів, прапор­щиків, сержантів, питання комплектування Сухопутних військ, а також систему бойової підготовки.

     До складу Сухопутних військ входять такі роди військ: ракетні війська і артилерія; механізовані, танкові та аеромобільні війська; армійська авіація.

     Ракетні війська і артилерія Збройних Сил України продовжують славні бойові традиції 600-річної історії ар­тилерії. До їх складу входять: з'єднання оперативно-так­тичних і тактичних ракет; з'єднання і частини гарматної, гаубичної реактивної і протитанкової артилерії; підрозділи мінометів і протитанкових ракет; частини артилерійської розвідки. Сучасна артилерія маневрена, має велику дальність і точність стрільби, могутні бойові заряди. Арти­лерійські, мінометні частини і підрозділи оснащені доско­налими гарматами і реактивними установками.

     Поряд з протитанковою ствольною артилерією на оз­броєнні перебувають високоточні протитанкові керовані ракети, які можуть уражати танки противника на вели­ких відстанях. Досвід війн і військових конфліктів підтверджує, що загальновійськові угруповання вже не можуть успішно виконувати бойові завдання, якщо не створено сприятливі умови для їхніх дій, а саме: необхідне співвідношення сил і засобів сторін, дезорганізація і знищення систем розвідки противника радіоелектронною боротьбою (РЕБ), а також протиповітряної оборони (ППО) противника. У створенні цих умов і відіграють вирішальну роль ракетні війська і ар­тилерія. У бойових операціях на їх долю припадає до 70 % загального обсягу завдань з ураження противника. Таким чином, ракетні війська і артилерія на сьогодні­шній день є одним з основних засобів вогневих уражень противника. Артилерія була, є і буде «богом війни». Механізовані війська споряджено сучасними засобами пересування, найновішими зразками зброї. Особовий склад механізованих частин може вести тривалий бій, наступати швидкими темпами, переслідувати проти­вника до повного його розгрому, надійно утримувати рубежі оборони. На озброєнні танкових військ перебувають сучасні танки з потужного бронею і першокласним високоточним озброєнням і бойові машини, що вирізня­ються високого швидкістю, маневреністю, ефективністю озброєння. Вони мають великий запас ходу, можуть дола­ти будь-які перешкоди. Танки пристосовані до дій в умо­вах застосування противником ядерної зброї. Сьогодні танкові війська є основною ударною силою Сухопутних військ. Тому держава, попри важкі економічні умови, проводить роботу з подальшого їх удосконалення. Аеромобільні війська (в минулому ПДВ — повітря­но-десантні війська) є складовою частиною Сухопутних військ Збройних Сил України, їх з'єднання, частини і підрозділи покликані виконувати завдання в тилу про­тивника (повітряними десантами різного складу і приз­начення), На озброєнні аеромобільних військ перебувають де­сантні машини, самохідні артилерійські установки, бро­нетранспортери, протитанкові і зенітні засоби, ефек­тивне автоматичне озброєння. У взаємодії з частинами інших видів і родів військ і самостійно аеромобільні вій­ська можуть вирішувати різні бойові завдання на фронті і в тилу ворога. Виходячи із цих завдань і здійснюється бойова підготовка особового складу аєромобільних військ, під час якої особлива увага приділяється повітряно-десан­тному вишколу, вмінню солдата вести вогонь із штатної зброї, водінню БМП, мінно-підривній справі, наданню медичної допомоги, фізичній підготовці, в першу чергу — вправам на силу, витривалість і формування навичок рукопашного бою. Армійська авіація ввійшла до складу Сухопутних військ України, як їх рід, з 1 липня 1994 р, і за відносно ко­роткий час свого існування перетворилась із допоміжного в один із основних і перспективних засобів збройної боротьби. Армійська авіація є універсальним і найбільш маневреним родом Сухопутних військ, призначеним для виконан­ня широкого кола завдань у різноманітних умовах загаль­новійськового бою (операції) за будь-якої погоди і будь-якого часу доби. Досвід військових конфліктів, тактичних і коман-40 дно-штабних навчань, а також наукових досліджень свідчить, що на сучасному етапі розвитку засобів зброй­ної боротьби найбільш характерними завданнями для армійської авіації будуть; для екіпажів бойових вертольотів (типу Мі-24): — знищення об'єктів противника на передньому краї і в тактичній глибині під час авіаційної підтримки загальновійськових частин (з'єднань). При цьому пита­ння боротьби з броньованими цілями та протитанковими засобами противника б одним з головних; — знищення вертольотів противника в повітрі і на майданчиках їх базування, блокування та знищення аеромобільних підрозділів противника в місцях їх ви­садки, а також виконання інших притаманних їм зав­дань. Виходячи з цих завдань, планується та проводиться бойова підготовка частин армійської авіації Сухопутних військ, а також підготовка льотних екіпажів вертольотів Мі-24 і Мі-8.