День міжнародної солідарності трудящих відзначають уже понад 100 років. Першого травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк проти 10-15-годинного робочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім’ями вийшли на вулиці. Страйк очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. 3 травня, щоб зірвати страйк, господар заводу, біля якого зібралися протестуючі, найняв штрейкбрехерів, які влаштували сутичку із страйкарями. Прибула поліція, відкрила стрілянину, в результаті шість робітників було убито, а 50 поранено. На наступний день на площі Хеймаркет у Чикаго відбувся мітинг протесту проти поліцейської розправи. П'ятьох організаторів першотравневої демонстрації і страйку в Чикаго було засуджено до страти, але це не зупинило робітників, і вони продовжили свою боротьбу за скорочення робочого дня. У подальшому першотравневі демонстрації неодноразово закінчувалися зіткненнями з владою

     Після цих подій, а саме у липні того ж року (за іншими даними в 1889 році) I Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі (попередник Соцінтерну) на честь загиблих в Чикаго ухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Вперше це свято було відзначено 1890 року в Австро-Угорській і Російській імперіях (у Варшаві), Німеччині, Данії, Бельгії, Швеції, інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, 1 Травня було вперше масово відсвятковано у Львові 1890 р. Після того як у 1905 р. під першотравневі прапори зібралося близько 10 тисяч людей, демонстрації почали проводитися регулярно.

     З 1897 р. і в Російській, і в Австро-Угорській імперіях, у складі яких знаходилися на той момент землі сучасної України, маївки носили яскраво виражене політичне забарвлення. Розмах і масовість ріднили першотравневі демонстрації подальших радянських часів із західними карнавалами. Відрізняв – суто розважальний характер останніх. Первісно головною вимогою масових демонстрацій було встановлення 8-годинного робочого дня. А вже в СРСР активно використовувалися також гасла боротьби з мілітаризмом, заклики до всесвітньої революції. Візитівкою ж Першотравня на довгі десятиріччя стало гасло "Мир, праця, травень!".

     Сьогодні Першотра­вень – незабутня дата. Не­хай не такі помпезні, як у радянські роки, але пер­шотравневі демонстрації все ще проводяться. Біль­шість учасників – літні люди, для яких 1 травня залишилося Святом з ве­ликої літери, тільки нині до радості долучається ностальгія. Насамперед, за молодістю і незабутнім почуттям солідарності. День трудящих – святий день для тих, хто вміє пра­цювати і цінує працю.