Середа, 22.11.2017, 21:53
Бiблiотека  коледжу радіоелектроніки
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Рекомендуємо

Форма входа

Хмарка тегів
Інтернет ВИшивка ВНЗ Болонський процес ВУЗы Украины Bologna Process Українська література Письменник education europe выставка день библиотекаря інформаційні технології акції виставка Еллан-Блакитний історія Іноземна мова онлайн образование онлайн освіта англійська мова english английский язык освітні сервіси google физика facebook Тарас Шевченко 200 років Ліна Костенко Освіта Європа 2014 ДРПБК 2014/2015 навчальний рік підручники Графік 2014-2015 скачати ЛІТЕРАТУРА Ювілей 120 років 3ds max AutoCAD Autodesk Fusion 360 Ultimate Inventor Professional Maya Revit автоматичне оформлення списку літер #Грибоедов220 журнал Chip Computer Bild Computerworld Linux Format Upgrade Windows IT Pro/RE #Пастернак125 125 лет бібліотека ДРПБК 85 років викладачам день вишиванки Ukrainian Embroidery 10 - 11 клас Гудзик роман Акція 30-та річниця Чорнобильської катаст Франко160 Іван Франко письменники Франко ІванФранко 1 червня World Kissing Day 150 РОКІВ англійський письменник фотовиставка onuka радіодиктант українська мова новини аудіокнига аудіокниги академічна доброчесність антиплагіат академічна чесність плагіат конкурс літературний календар Історія України рік Японії Фудошинкан Англійська Історик бібліограф бібліотека 55 років ДРПБК

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 557

Головна » 2011 » Січень » 28 » БУКВАР «ЮЖНОРУССКІЙ» - 150 років
12:52
БУКВАР «ЮЖНОРУССКІЙ» - 150 років
 
     В останні роки свого життя Т. Шевченко намагався бути ко­рисним рідній школі. Він радісно зустрів звістку про відкриття в Україні недільних шкіл і написав посібник для навчання грамоти українською мовою для недільних шкіл і назвав його "Букварь южнорусскій”. (СПб., 1861), який посідав одне з провідних місць в історії освіти і культури України.
     Та ось далеко не всім пощастило листати сторінки того букваря, замислюватися над його змістом.
    До редакції його принесла наша активна читачка й дописувачка, автор прекрасних дитячих віршів Галина Ушакова із с. Затурці Локачинського району. Працюючи багато років бібліотекарем у школі-інтернаті, Галина Людомирівна добре знала ціну пожовклим листочкам, які випадково виявили серед старих книг на горищі у її свекрухи в с. Любче Рожищенського району. Вочевидь, листочки ці — це вже копія із того видання, котре ще за життя Тараса Шевченка, у січні 1861 року побачило світ накладом у десять тисяч примірників на кошти самого поета. І все ж, його з цікавістю погортає кожен, хто не байдужий до нашої історії.
     "Букварь южнорусскій” був першим у серії задуманих поетом навчальних посібників (лічба, етнографія, географія, історія), яку він, на жаль, не встиг здійснити. Доля дарувала йому такий короткий вік — усього 47 літ! 
     Що ж бачимо ми у букварі? Друковані й писані літери алфавіту, тексти для читання за складами (уривки із зроблених   Шевченком раніше українських переспівів "Псалмів Давидових” 132, 53, 12, 93, 149), тексти для суцільного читання. У розділі "Лічба” подано цифри й таблицю множення до 100. Половину книжки становлять фольклорні тексти, серед них — і народні прислів’я та приказки. Із моря народної творчості поетову увагу привернули, зокрема, ось ці: "Брехнею увесь світ пройдеш, та назад не вернешся”, "Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі”, "Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч додому їдь!”, "Застав дурного Богу молитися, то він і лоба проб’є”, "Ледачому животові й пироги вадять”, "З дужим — не борись, а з багатим — не судись”, "Казав пан: кожух дам, та й слово його тепле”, "Не вір, то звір: не вкусить, то злякає” та ін. Як бачимо, усі вони вельми актуальні й донині.
     Серед невеликого за обсягом матеріалу релігійного змісту, обов’язкового для кожного тогочасного букваря, поет умістив найголовніші молитви "Отче наш”, "Вірую во Єдиного Бога” та інші, а також Псалом 132 у своєму переспіві: "Чи є що лучче, краще в світі, Як укупі жити, З братом добрим добро певне Познать, не ділити?”.
     Високо цінуючи народну етику й педагогіку, Тарас Шевченко вмістив у своєму букварі "Думу про пирятинського поповича Олексія”, "Думу про Марусю попівну Богуславку”. Усе це разом розкриває красу й багатство рідної мови, дає відповідну оцінку соціальним і моральним порокам. Велику частину тиражу "Букваря южнорусского” Шевченко розіслав для продажу в недільні школи Києва, Чернігова, Полтави та інших міст із тим, щоб виручені гроші залишилися в касах недільних шкіл. Проте справа впровадження посібника у народні школи натрапила на спротив з боку вищого духовенства, зокрема, тодішнього Чернігівського єпископа Філарета й Київського митрополита Арсенія, хоча книга була надрукована у Санкт-Петербурзі з дозволу цензорів архімандрита Фотія і цензора В. Бекетова.
     На жаль, ми мало знаємо про те, у який спосіб потрапив Шевченків "Буквар” на Волинь і чи був він тут поширений у кінці ХІХ, на початку минулого століть. 
    Велика виховна сила Шевченкових творів є невичерпним джерелом у вихованні нових національне свідомих поколінь української молоді.
 
 
Переглядів: 1366 | Додав: fedor | Рейтинг: 0.0/0
Пошук на сайті

Пошук схем
РадиоЛоцман - поисковая машина схем в www

Facebook

Свято дня
Календар України

Погода

Архів записів

Друзі сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2017 Створити безкоштовний сайт на uCoz