Бажан Микола Платонович — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР (з 1951 року), Заслужений діяч науки УРСР (з 1966 року), заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (з 1964 року), народний поет Узбецької РСР.
Депутат Верховної Ради СРСР 2—5 скликань (у 1946–1962 роках) і Верховної Ради УРСР 6—9 скликань. Член ЦК КПРС. На XVII–XIX і XXI–XXV з'їздах Компартії України обирався до складу ЦК КПУ. У 1943–1949 роках був заступником голови РНК (Ради Міністрів) УРСР.
Свого часу його назвали богатирем української поезії ХХ століття. І небезпідставно. Його поезія вражала масштабом бачення та осягнення матеріалу, темпераментною метафорикою.
У жовтні 2014 року виповнюється 110 років з дня народження Миколи Платоновича Бажана (09.10.1904р.) – видатного українського поета, державного та громадського діяча.
Народився Микола Платонович Бажан 26 вересня (9 жовтня) 1904 року в місті Кам'янці-Подільському, але його юнацькі роки пройшли в Умані. Його батько, Платон Артемович Бажан, був військовим топографом.
Закінчив там кооперативний технікум, переїхав до Києва, де навчався спочатку в кооперативному інституті(1921—1923), а потім в інституті зовнішніх зносин(1923—1925), а також у драматичній студії "Кий-драмте" (Київського драмтеатру).
Друкуватися Микола Платонович почав з 1923 р. Працював редактором і сценаристом на Одеській кіностудії, редагував журнали "Кіно" (1926-1929), "Радянська Україна" (1940-1941). Під час Другої світової війни був редактором газети "За Радянську Україну!" окупованих областей та партизанів.
У 1943—1948 pоках обіймав посаду заступника Голови Ради Міністрів УРСР, у 1953-1959 pоках був головою Спілки письменників України.
Микола Бажан був людиною надзвичайно широкої ерудиції, справжнім енциклопедистом, коло інтересів якого охоплювало майже всі сфери культури. В період 1959—1983 pp. працював головним редактором редакції Української Радянської Енциклопедії. Очолював правління Шевченківського комітету України по відзначенню 100-річчя з дня смерті і 150-річчя з дня народження Великого Кобзаря. За його ініціативи і під його науковим керівництвом видано 17-томну (1959-1965) і 12-томну (1977—1985) Українську Радянську Енциклопедію, двотомний "Шевченківський словник".
Творчість М. П. Бажана — визначне явище в історії української культури. Людина активної громадянської позиції, поет завжди був у вирі життя, а тому й поезія його завжди зумовлювалася загальнонародними інтересами, відбивала безпосередні живі враження.
Перші поетичні твори М. Бажана опубліковані на початку 20-х років. Вони засвідчили, що в українській літературі з'явився новий талановитий художник, у якого є свій стиль і своя манера письма. Дитячі роки Микола Бажан провів у гайдамацькій Умані, в місті, де бушувала Коліївщина, де полишилися спогади про діяльність Кармалюка, де прокотилися хвилі революції, анархії, а все це залишило неабиякий слід у серці і подальших концепціях М. Бажана. Його приваблює не тільки трагічна історія України, а й історія тієї доби, в якій він жив, думав, творив. Поет відтворює час Коліївщини ("Залізнякова ніч") та бурхливі події громадянської війни, протест проти знищення людських прав і законів ("Гетто в Умані", 1929), роздуми над сенсом історії України (поема "Сліпці", 1930-1931).
30-ті роки для М. Бажана — це роки ствердження його життя, осмислення служіння людям, суспільству. Це ми бачимо в поемі "Безсмертя", у віршах "Трилогія пристрасті", "Танець". Саме тоді він розпочинає виступати як перекладач, переклади якого становлять зразок титанічної праці й майстерності ("Витязь у тигровій шкурі" Шота Руставелі, твори Алішера Навої та ін.).
У важкий для народу період Великої Вітчизняної війни Микола Бажан своїм полум'яним, пристрасним словом нищить німецько-фашистських загарбників. Його славнозвісні "Клятва" і "Данило Галицький" по праву увійшли в золоту скарбницю вітчизняної поезії.
У вірші "Клятва" прозора ясність думки, простота і доступність образного малюнка поезії відповідали урочисто-гнівному змістові клятви народу, величного у своїй ненависті до ворога і незрушного у святій вірі в перемогу над ним. "Клятва" в лічені дні здобула визнання народу і навіть стала популярною піснею. Музику до віршів написав відомий композитор Г. Верьовка.
У поемі "Данило Галицький" М. Бажан пов'язав події сімсотлітньої давності з тривогами і болями сучасності, уникнувши двох спокус, які виникають при роботі на історичну тему, — штучного осучаснення давнини та архаїзації стилю. У 1946 р. за поему "Данило Галицький" автор був відзначений Державною премією СРСР.
Широчінь поетичних обріїв, загальнолюдських цінностей на повну силу виявилася у творчості М. Бажана 60—70-х років: цикл "Міцкевич в Одесі" (1957), збірка "Італійські зустрічі" (1961), цикл "Чотири оповідання про надію" (1966).
Лебединою піснею М. Бажана став цикл "Нічні концерти" (1977), який дає підстави стверджувати про його вірність високим мистецьким ідеалам, прагненням передавати українським словом враження від культурних здобутків людства.
Поезія Миколи Бажана нерозривно пов'язана з фольклорними жанрами, образами, народним світоглядом і мораллю. Збірка "Доробок" у цьому аспекті вельми прикметна. У поетичній новелі Бажана "Ніч на Івана Купала" уявлення про добро та зло, красу та потворність, народну мораль наводять на сенс людського буття, людину і світ.
Майстер поетичного слова залишив блискучі переклади багатьох шедеврів світової літератури, зокрема, "Витязя у тигровій шкурі" Шота Руставелі. Відомі також його переклади творів Олександра Пушкіна, Володимира Маяковського, Адама Міцкевича, Алішера Навої.
Він - Герой Соціалістичної праці, академік АН УРСР, лауреат Державної премії СРСР, кавалер трьох орденів Леніна. Жив у Києві. Помер 23 листопада 1983 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Ім'я Миколи Бажана носять середні школи N11 Умані та N25 Кам'янець-Подільського, де відкрито музей поета. У Кам'янець-Подільському національному університеті встановлено стипендію імені Миколи Бажана. Його ім'ям названо проспект у Києві, вулиці в багатьох містах України.
Карбоване слово поета плекалось у золотій колисці народного мелосу народного слова, народного світогляду. Глибинне знання М. Бажаном народного життя є свідченням непересічності його таланту, енциклопедичності його інтелекту, космічної масштабності його естетичного ідеалу. Микола Бажан — незрівнянний творець, глибоко вдумливий співець високих звершень людського духу. Він по праву посідає одне з чільних місць в історії нашої національної культури.
Поет і перекладач, літературознавець і критик, державний і громадський діяч, енциклопедист і видавець, Герой Соціалістичної Праці, лауреат двох Державних премій Союзу РСР, Державних премій України, народний поет Узбекистану, академік, головний редактор Української Радянської Енциклопедії, секретар правління Спілки письменників СРСР. І все це один - М. П. Бажан.
Перелік творів
- «Сімнадцятий патруль»,
- «Будівлі» (1924),
- «Гетто в Умані» (1928),
- «Розмова сердець» (1930),
- «Дорога» (1930)
- «Сліпці» (поема)
- «Товариш стоїть в зореноснім Кремлі» (1932)
- «Безсмертя» (поема-трилогія, 1935–1937)
- «Клич вождя» (поема, 1939)
- «Клятва» (1941)
- «Данило Галицький» (поема, 1942)
- «Сталінградський зошит» (1943)
- «Англійські враження» (1949)
- «Біля Спаської вежі» (1952)
- «Італійські зустрічі» (1961)
- «Чотири розповіді про надію» (1967)
- «Уманські спогади» (1972)
- «Політ крізь бурю» (поема, 1964)
- «Нічні роздуми старого майстра» (поема, 1976)
- «Дружба народів — дружба літератур» (критика, 1954)
- «Люди, книги, дати» (критика, 1962)
Премії і нагороди
Лауреат:
Нагороджений п'ятьма орденами Леніна (31 січня 1939, 9 жовтня 1954, 24 листопада 1960, 8 жовтня 1964, 27 вересня 1974), орденом Червоного Прапора (194?), двома орденами Трудового Червоного Прапора (23 січня 1948, 28 жовтня 1967), медалями.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 вересня 1974 року за великі заслуги в розвитку радянської літератури, активну громадську діяльність та у зв'язку з 40-річчям з дня утворення Спілки письменників СРСР Бажанові Миколі Платоновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
Ім'ям Миколи Бажана названо проспект у Києві, вулиці в багатьох містах України. У будинку (вулиця Терещенківська, 5), де жив Микола Бажан відкрито літературно-меморіальний музей-квартиру письменника; на фасаді будинку в 1984 році встановлено меморіальну дошку (бронза, барельєфний портрет; скульптор І. В. Макогон, архітектор О. К. Стукалов)[4]. В Солом'янському районі Києва ім'я Миколи Бажана носить бібліотека.
Також меморіальну дошку (скульптор Я. Скакун) встановлено 25 жовтня 1988 року в місті Кам'янці-Подільському на будинку (вулиця Лесі Українки, 28), де народився і провів дитячі роки поет.
Ім'я Миколи Бажана носять середні школи № 11 міста Умані та № 25 міста Кам'янця-Подільського, де відкрито музей поета. У Кам'янець-Подільському національному університеті встановлено стипендію імені М. П. Бажана.
26 липня 2004 року монетний двір України випустив в обіг накладом 30 000 штук ювілейну монету номіналом 2 гривні із нейзильберу із зображенням М. П. Бажана (автори ескізів — Б. Груденко, М. Кочубей, автори моделей — В. Атаманчук, Р. Чайковський).
У Хмельницькому його ім'ям названа вулиця
За матеріалами Інтернету
За матеріалами Інтернету
За матеріалами Інтернету
|
Бiблiотека коледжу радіоелектроніки
Головна 
